Недiля 7-ма пiсля Пасхи, свв. отцiв I Вселенського Собору (Iн. 17, 1-13)
В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
Сьогоднi свята Церква вшановує пам'ять святих отцiв Першого Нiкейського Вселенського Собору (325 р.), що затвердив правдиве вчення про Божество Сина Божого, або про єдиноiстотнiсть Сина Божого з Богом Отцем. Собор свв. отцiв осудив єресь Арiя i його прихильникiв, якi неправдиво вчили про нашого Христа Спасителя - Господа Iсуса Христа. Вони говорили, що Син Божий не єдиного єства з Богом Отцем, i тому Вiн нiбито не є Iстинним Богом. За їх вченням, Бог Отець створив Сина Божого, як Вiн створив увесь свiт. Вони богохульники, тому що хотiли пiдрiзати пiд корiнь християнську вiру. Якщо припустити, що наш Спаситель не Єдиноiстотний Син Божий i не є Iстинний Бог, то наше спасiння вiд грiха i смертi залишилось би лише мрiєю. Всi ми перебували б у грiхах, без очищення i освячення. Ми не мали б нiякої надiї на воскресiння з мертвих i на вiчне життя. Святi отцi довели все безглуздя цього єретичного вчення. I дiйсно, нiхто, крiм Єдиноiстотного Сина Божого, не мiг оновити людську природу i очистити її вiд безмежних грiхiв. Єретики намагалися через своє неправдиве вчення вiдiбрати у людей їхню надiю на очищення вiд грiхiв, освячення i вiчне блаженне життя, заради чого прийшов у свiт Син Божий, воплотився i став Чоловiком.
Святi отцi захищали правдиве християнське вiровчення не тiльки на Першому Вселенському Соборi, а й на усiх семи Вселенських Соборах.
Ми живемо на зламi другого i третього тисячолiть християнства. Як свiдчить iсторiя, на зламi кожного тисячолiття вiдбуваються епохальнi змiни, якi мають вплив на наступне тисячолiття.
Якi епохальнi змiни вiдбулися на зламi першого i другого тисячолiть? Змiни дуже важливi! Захiдне християнство поставило на перше мiсце в життi кожної людини, нацiї i всього свiтового суспiльства плоть, а не дух. Звернiть увагу на те, що перше тисячолiття iсторiї християнства було тисячолiттям боротьби з всiлякими єресями за чистоту християнського вiровчення. Християни вмирали у страшних муках за вiру Христову, йшли в пустелi й монастирi заради того, щоб дух панував над плоттю.
А що сталось у другому тисячолiттi? В центр цивiлiзацiї було поставлене служiння плотi. В Церквi почалася боротьба не за чистоту християнського вiровчення, а за владу. А Господь Iсус Христос попереджав апостолiв про це. Вiн сказав, що у свiтi царi й владики володарюють, але у вас не повинно бути так. Хто хоче стати бiльшим, повинен бути слугою, а хто хоче бути першим, мусить стати рабом (Лк. 22,24-26). У боротьбi за владу Церкви пiддавали одна одну анафемi. Релiгiйнi вiйни в Європi. Вся європейська цивiлiзацiя працювала i до цього часу працює на плоть, на земне благополуччя. Чого людство досягло? Радiо, телебачення, лiтаки, машини, космос, атомна енергетика, комфорт у побутi. Все це добре! Але все це служiння плотi. А що сталось з духом, з духовним життям? Життя духу поступово занепадало. Атеїзм офiцiйно проголосив, що матерiя первинна, а духу вiдведене другорядне мiсце.
До чого ж людство докотилося, поставивши на перше мiсце плоть, або матерiю, а на друге мiсце дух? В результатi цього ми маємо, насамперед, зруйновану сiм'ю. Тепер уже майже не iснують правдивi християнськi шлюби. Молодi люди одружуються не для того, щоб народжувати дiтей i любити один одного до смертi, а заради насолоди грiховної плотi. Тому численнi розлучення стали нормою життя чоловiкiв i жiнок. Святе почуття любовi люди пiдмiнили служiнням грiховним пристрастям. Телебачення заполонили програми з оголеною плоттю. Дiти i батьки разом бачать людський сором. Друкується i показується те, що дає прибуток. Полицi магазинiв i кiоскiв заповнила продукцiя, яка пробуджує негiднi, твариннi почуття.
Природа нищиться. Настає криза питної води. Ми маємо забруднене повiтря. Маємо атомну зброю, яка загрожує iснуванню життя на землi. Можна пригадати безлiч страхiть, до яких призвели епохальнi змiни на зламi першого i другого тисячолiть, коли захiдне християнство дух пiдкорило плотi. Православ'я теж користується плодами цивiлiзацiї. В його середовище проникла хвороба другого тисячолiття.
Тепер ми стоїмо на порозi третього тисячолiття. Повиннi статися епохальнi змiни, якi будуть мати вирiшальне значення для третього тисячолiття. Якщо людство не змiнить помилковий принцип життя людини i суспiльства, тобто не пiдкорить плоть духовi, а й далi плоть буде панувати над духом, людство швидко покотиться до завершення своєї iсторiї, до кiнця свiту i другого пришестя Христа. Друге пришестя Сина Божого роздiлить добро i зло. Господь наш Iсус Христос про це ясно сказав у притчi про Страшний Суд.
2000-лiття Рiздва Христвого повинно нагадати людству мету, заради якої Син Божий прийшов у свiт i став Чоловiком. Цей славний ювiлей має нагадати людям про вiчнi цiнностi - любов, правду, вiчне життя, воскресiння iз мертвих. Вiн повинен змiнити напрям людської дiяльностi в глобальних масштабах. Необхiдно, щоб дух запанував над плоттю, а не навпаки. Вiдповiдальнiсть за це несе перед Богом кожна людина, яка прийняла хрещення. Не треба думати, що Церква - це iєрархiя, духовенство i тi миряни, якi постiйно вiдвiдують богослужiння в храмах. Церква - це всi охрещенi. I всi ми несемо вiдповiдальнiсть перед Богом за всi тi дари, якi кожен iз нас одержав вiд Духа Святого. Святi отцi й християни першого тисячолiття зберегли чистоту християнського вiровчення i прiоритет духовного життя над плотським. Перед християнами кiнця другого тисячолiття стоїть завдання зробити прорив у способi життя, пiдкоривши плоть духовi, й тим самим вiддалити кiнець свiту i друге пришестя Сина Божого, щоб судити живих i мертвих, i початок життя майбутнього вiку.
Амiнь!
Патріарх Київський і всієї Руси-України
Філарет
Філарет
