Слово про сучасне iдолопоклонство

Дорогi браття i сестри!

Те, про що говориться у сьогоднiшньому читаннi з 2-го Послання ап. Павла до Коринф'ян, цiлком можна вiднести до нашого часу. Тому вислухайте його уважно.

Ап. Павло пише: "Не схиляйтесь пiд чуже ярмо з невiрними, бо яке спiлкування праведностi з беззаконням? Що спiльного у свiтла з темрявою? Яка згода мiж Христом i Велiаром? Або яка спiвучасть вiрного з невiрним? Або яка сумiснiсть храму Божого з iдолами? Бо ви - храм Бога живого... Тому вийдiть iз середовища їхнього i вiдлучiться, - говорить Господь, - i не доторкайтесь до нечистого, i Я прийму вас. I буду вам Отцем, i ви будете Моїми синами i дочками, - говорить Господь Вседержитель. Отже, улюбленi, маючи такi обiтницi, очистьмо себе вiд усякої скверни плотi i духу, творячи святиню в страховi Божiм" (2 Кор. 6, 14 - 7, 1).

Значення цього апостольського читання таке. Ап. Павло говорить: не берiть участi у пороках язичникiв, якi вас оточують, i особливо ухиляйтесь вiд iдолопоклонiння. Бо що спiльного мiж храмом Божим та iдолами! Бог через пророка сказав, що Вiн буде вашим Отцем, а ви будете Його синами i дочками. Тому, маючи таку обiтницю Божу, очистьмо себе вiд усякої нечистоти тiла i духу, бо нечистим може бути не тiльки тiло, а й дух. I все це треба робити не заради людської слави, а зi страху Божого, щоб не вiдпасти вiд любовi Божої.

Як ви розумiєте, дорогi браття i сестри, те, що було написано для повчання коринфським християнам, цiлком стосується i християн нашого часу. Настанова ап. Павла: "Не схиляйтеся пiд чуже ярмо з невiрними" - нiби дана тим нашим сучасникам, якi заплутались у розмаїттi релiгiйних течiй. Апостол прямо говорить: не впрягайтесь у це чуже для нас ярмо вiровчень! Ми маємо традицiйну православну вiру, яка пройшла двотисячолiтнє випробування.

Правда, тепер нема навколо нас язичникiв, якi оточували коринфських християн; нема у нас храмiв нi Юпiтера, нi Венери, нема також i широкого вiдпадiння вiд християнства в язичництво. Але ми не можемо не помiчати, як деякi патрiоти-українцi зраджують Христа Спасителя i навертаються до так званої рунвiри.

В нашi часи вiдбувається витончене боговiдступництво, ми спостерiгаємо коливання у вiрi й навiть вiдпадiння вiд православної вiри, хоч i негласне, але у досить широких масштабах. Хто перелiчить серед нинiшнiх християн усiх безбожникiв i вiровiдступникiв? Маються на увазi тi, що прийняли православне хрещення, а потiм вiдiйшли вiд Церкви Христової.

Хто перелiчить серед християн нашого часу усiх сектантiв, якi хулять православну вiру, вiру апостолiв i святих отцiв? У нас нема на площах iдолiв, зображень лжебогiв, перед якими кланяються i курять фiмiам, але зате тяжко знайти людину, у якої не було б якого-небудь свого iдола. Однi поклоняються Бахусу - богу пияцтва, приносячи йому в жертву своє здоров'я. Iншi вiддаються розпустi, i цим нiби вшановують Венеру - богиню розпусти. У третiх богом є їхнє черево. Четвертi поклоняються золотому тiльцю; їхнiм богом є багатство, пристрасть до наживи. Iншi ганяються за славою i заради неї зневажають i вiру, i совiсть, i честь. Є i такi люди, для яких богом стало досягнення влади. Усяка пристрасть є своєрiдним iдолом. Все це - iдолопоклонство, тобто нечестя, або, як говорить ап. Павло, скверна тiла i скверна духу.

Християни, якi пiдкорили себе цим порокам, перестали бути храмами Святого Духа. В їхнiх душах уже не перебуває Бог. Про таких людей говорять: "У нього нема Бога в душi". Дiйсно, що може бути спiльного мiж Христом i Велiаром, тобто дияволом. Вони стали житлом грiха, а через те - мiсцем перебування сатани, хоч самi й не усвiдомлюють цього.

Присутнiсть Бога i перебування сатани в душi людини невидимi. Але це можна розпiзнати по дiлах людини, як дерево пiзнається по плодах. Добре дерево приносить добрий плiд, а зле дерево дає злий плiд. Ознаками присутностi в душi Духа Божого є смирення, покаяння, любов, радiсть, мир, довготерпiння, вiра, лагiднiсть, перенесення образ i стриманiсть у всьому. Ознаками ж присутностi в людинi сатанинського духу є гордiсть, нерозкаянiсть, злоба, ненависть, заздрiсть, нетерпимiсть, мстивiсть, невiра, вiдчай, чорна скорбота, нестриманiсть, пияцтво, розпуста, наркоманiя та iншi пороки.

Дорогi браття i сестри! Нам треба постiйно очищати свої душi вiд скверни тiла i духу щирим покаянням. Благання апостола стосується рiвною мiрою як коринфських християн, так i нас, християн ХХ вiку.

Ми, що прийняли хрещення в iм'я Отця, Сина i Святого Духа, одяглись у Христа, нiби в одежу. Ми прийняли дари Святого Духа, стали храмом Божим i спадкоємцями Царства Небесного i вiчного життя. Ми повиннi радiти, що належимо до обраних Христом. Це про таких Вiн сказав: "Багато покликаних, та мало обраних".

У кого нечистота плотi або духу не встигла глибоко пройти в душу, той нехай поспiшає очистити себе покаянням, якщо може, - зi сльозами. А у кого нечистота глибоко увiйшла в душу i тiло, хто став рабом розпусти i пияцтва, хто набув характер гордий, владолюбний, срiблолюбивий, схильний до ворожнечi й заздрощiв, той нехай не гає час, а звертається до Бога, щоб Вiн Своєю всесильною благодаттю переродив його, тому що загибель таких людей не забариться.

Блаженний той, хто зберiгає себе у благочестi й чистотi; блаженний той, хто насаджує вiру й благочестя у своїх дiтях. А ми постiйно будемо очищати свої душi вiд скверни тiла i духу, як навчає нас святий ап. Павло.

Амiнь!


Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет