Недiля сиропусна, прощена (Мф. 6, 14-21)
В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
Сьогоднi, як ви знаєте, "день прощення" - день, у який Церква встановила правило прощати одне одному образи. Християни повиннi припиняти ворожнечу мiж собою. Благочестивi люди дотримуються цього звичаю.
Чому Свята Церква встановила напередоднi Великого посту день прощення? На пiдставi повелiння Господнього. Спаситель наш сказав: "Якщо ви прощатимете людям провини їхнi, то простить i вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхнiх, то i Отець ваш не простить вам провин ваших" (Мф. 6, 14-15).
У Великому посту всi ми повиннi очистити свої душi вiд накопичених грiхiв. А для цього нам потрiбно зi смиренням каятися, щиро молитися i просити Господа простити нам грiхи нашi. Молитва не може бути почутою Богом, якщо в душi палають ненависть i злоба. Тому Христос Спаситель попереджає таких богомольцiв. Вiн говорить: "Коли ти принесеш дар твiй до жертовника i там згадаєш, що брат твiй має щось проти тебе, залиш там дар твiй перед жертовником i пiди перше помирися з братом твоїм, i тодi прийди i принеси дар твiй" (Мф. 5, 23-24).
Як бачите, без взаємного примирення Господь не благоволить до наших молитов. Звернiть увагу, Вiн говорить: "Пiди перше помирися". Для нашої гордостi тяжко буває смирити себе. Але це необхiдно зробити.
Багато хто з нас не надає цьому належного значення. Маючи злобу проти своїх ближнiх, вiруючi люди моляться Богу, ходять до церкви, приймають Святi Тайни, роздають милостиню, чинять iншi добрi дiла i думають, що так воно i повинно бути: злоба - злобою, а добро - добром; одне одному не заважає. Такi вiруючi глибоко помиляються. Вiд тих, хто тримає у своєму серцi ненависть i злобу, Господь не приймає молитву; Вiн вiдкидає їхню милостиню, а їх самих не прощає до того часу, доки вони не викинуть iз своєї душi зло i не заспокоять її.
Ось вiзьмiть для прикладу ворожнечу i протистояння мiж вiруючими i духовенством рiзних гiлок Українського Православ'я, особливо - Московського Патрiархату проти Київського. Даремно звертаються до Бога з молитвою вiруючi, що ворогують мiж собою.
Послухаємо, що говорить з цього приводу преп. Анастасiй, iгумен Синайський (див.: Пролог, березень 19 день). "Велике є зло вiд того, якщо хтось пiде до церкви, маючи злобу на ближнього, i стане лицемiрно промовляти слова Господньої молитви: "Прости нам провини нашi, як i ми прощаємо винуватцям нашим". О чоловiче, що маєш отруту неприязнi у серцi! Навiщо ти говориш цi слова i даремно молишся, i навiщо лицемiрно звертаєшся до Бога: прости менi, як i я простив? Ти прийшов молитися чи говорити неправду; отримати благодать чи задовольнити свiй гнiв; знайти спасiння чи страждання? Невже ти не чуєш пiд час Божественної служби: "Полюбiмо один одного"? Тобто вiдкинемо усяку неправду i злобу. Подумай, як ти можеш стояти зi злобою у серцi, коли ангели служать, многоокi херувими на святiй трапезi покривають Тiло Христове, шестикрилi серафими спiвають трисвяту пiсню, i всi зi страхом стоять, i священик молиться за всiх людей, i Дух Святий сходить, i ангели пишуть iмена тих, хто входить у церкву? Як же ти не жахаєшся i як просиш прощення, а сам не прощаєш?
Не забувай, якщо не простиш тих, що згрiшили проти тебе, то i сам не отримаєш прощення; i простить тебе Бог тiльки тодi, коли сам простиш; i помилує тебе Бог, коли сам помилуєш. Скажеш: я багато прощав моєму братовi, але вiн знову дошкуляв менi й багато зробив менi зла, i тому не можу простити.
Не говори так, а старайся уподiбнитися Стефану первомученику i молись за тих, що чинять тобi зло, i уподiбнюйся своєму Господу, Який прийняв за нас смерть; стерпи докори вiд брата, i Господь простить тобi багато грiхiв.
Тiкаймо, браття, вiд злопам'ятства, бо всякий грiх швидко минає, а злопам'ятство часто переходить у пристрасть, що з'їдає серце; оскiльки злопам'ятний чи ходить, чи лежить, чи встає, а змiїний яд постiйно носить у собi. Той, хто має цю пристрасть, Царства Божого не успадкує i прощення не отримає. I нiяка доброчиннiсть, нi пiст, нi милостиня не пiдуть такiй людинi на користь, тому що злопам'ятство погубить усе". Так навчав свою братiю Синайський iгумен преп. Анастасiй.
Все, що говорив преподобний своїй братiї, повнiстю стосується кожного з нас. Нам треба викинути з нашого серця злобу, ненависть i образи. Зробити це дуже нелегко, але треба, бо цього вимагає Господь: "Якщо ви прощатимете людям провини їхнi, то простить i вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхнiх, то i Отець ваш не простить вам провин ваших".
Амiнь!
Патріарх Київський і всієї Руси-України
Філарет
Філарет
