Образилися? :) Тоді роздрукуйте цей текст, підходьте до дзеркала, голосно і виразно читайте!

Безгрішних людей немає. У кожного бувають моменти, коли він змушений іти наперекір своїй совісті або нормам. І в кожного суспільства є важелі, щоб впливати на таких «відступників від правил» девіантів (так у науковій літературі називають людей, які виявляють поведінку, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів).

У південноафриканському племені бабемба на «шлях істинний» наставляють дуже незвичайним способом. Настільки несподіваним, що багатьом «цивілізованим» законотворцям варто було б замислитися. У разі, якщо хтось із жителів племені поводиться безвідповідально або несправедливо, все населення, від малого до старого, покидає свої справи й оточує того, хто провинився.

Здавалося б: зараз будуть бити!.. Але ж ні. Людина стоїть у центрі кола, а її одноплемінники по черзі говорять про все, що хорошого за своє життя зробив «грішник», розписуючи це яскраво і в деталях...

Для кожного із нас Великий піст — це дорога. Прочанин, коли вирушає в далеку путь до святині, перше просить прощення у всіх, вклоняється з примиреним серцем і навіть випрошує благословення, щоб шлях його був легким і позбавленим будь-яких небезпечних пригод. Дорога посту є також небезпечна. На ній можна спіткнутися, раптом перестати дотримуватись посту, втратити бажання каятися, взагалі загубити покаяльний настрій. Але є одні ліки, які можуть нашу дорогу посту вчинити квітучою, такою, що буде позбавлена всякого терня — це звісно ж прощення. І перше, що заставляє нас Свята Церква зробити перед входженням у Великий піст — це попросити один в одного прощення. Як тільки-но ми це зробимо, то неодмінно побачимо далеко-далеко попереду кінець шляху. Цей кінець дороги — радість Великодня, радість Воскресіння Христового.

Сьогоднi, як ви знаєте, "день прощення" - день, у який Церква встановила правило прощати одне одному образи. Християни повиннi припиняти ворожнечу мiж собою. Благочестивi люди дотримуються цього звичаю. Чому Свята Церква встановила напередоднi Великого посту день прощення? На пiдставi повелiння Господнього. Спаситель наш сказав: "Якщо ви прощатимете людям провини їхнi, то простить i вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхнiх, то i Отець ваш не простить вам провин ваших" (Мф. 6, 14-15).
У Великому посту всi ми повиннi очистити свої душi вiд накопичених грiхiв. А для цього нам потрiбно зi смиренням каятися, щиро молитися i просити Господа простити нам грiхи нашi. Молитва не може бути почутою Богом, якщо в душi палають ненависть i злоба. Тому Христос Спаситель попереджає таких богомольцiв. Вiн говорить: "Коли ти принесеш дар твiй до жертовника i там згадаєш, що брат твiй має щось проти тебе, залиш там дар твiй перед жертовником i пiди перше помирися з братом твоїм, i тодi прийди i принеси дар твiй" (Мф. 5, 23-24).

Необхідно, щоб кожний простив один одного не лицемірно, щиро, до кінця, не залишаючи ні краплі роздратування й досади на ближнього в потаєних куточках свого серця. Без цього неможливо дотримувати помірності тілесної і духовної, і такий піст неугодний Богові.

Під час однієї бесіди Ісуса Христа апостол Петро підійшов до Нього і запитав: "Господи, скільки разів прощати брату моєму (тобто ближньому), який згрішить проти мене (тобто якщо він чимось скривдить мене)? Чи до семи разів?"