8 липня православні християни згадують святих Петра і Февронію. Вони жили в 13-му столітті. Церква вшановує їх як заступників любові, сім'ї та шлюбу. За переказами, Петро був князем у місті Муром. В юності він захворів проказою. Вилікувати його лікарі не могли. Вдалося це лише селянській дівчині Февронії. Після першого ж сеансу князь одужав і одружився на ній.
У щасливому шлюбі вони прожили тридцять років. У старості подружжя прийняло чернечий постриг. Вони життя своє прожили чисто, побожно, свято і гідно. Дбали один про одного. Святий князь Петро та княгиня Февронія померли в один день і час, і відспівування їх було у храмі Божому, і лежали вони в одній домовині.
У стародавні часи історія кохання Петра і Февронії передавалася з уст в уста, обростаючи новими подробицями.

Києво-Братська ікона Божої Матері колись була місцевої у Борисо-Глібській церкві в місті Вишгороді (нині Київська обл.), де вона чудесно з'явилася в 1654 році. У 1662 році, під час війни Росії з Польщею (1659-1667), місту було завдано великої шкоди від кримських татар, які воювали на боці Польщі. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був пограбований. Однак Промисел Божий зберіг чудотворну ікону Божої Матері.
Дні святкувань - 23 травня, 15 червня, 19 вересня (нов. ст.).

У наступний за П'ятидесятницею понеділок здійснюється свято на честь Святого Духа. Це свято було встановлене Церквою ''заради величі Пресвятого і Животворящого Духа, що єдиний є (від) Святої і Живоначальної Трійці'', в протидію ученню єретиків, що відкидали Божество Святого Духа і єдиносущність Його з Богом Отцем і Сином Божим. Святий Дух єдиний з Отцем і Сином у всьому, тому Він і здійснює з Ними все, будучи самовладним, всесильним і благим. Через Нього подається всяка мудрість, життя, рух, Він – джерело всякого життя. Він має все, що мають Отець і Син, ''крім ненародження і родження'', сходячи від єдиного Отця.

Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день. Це був п'ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв тоді було велике свято П'ятдесятниці в пам'ять Синайського законодавства. Всі апостоли, разом з Божою Матір'ю та з іншими учениками Христовими та з іншими віруючими, разом знаходились в одній світлиці в Єрусалимі. Була третя година дня за єврейським часом, тобто за нашим – дев'ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив весь дім, де знаходились ученики Христові. І з'явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.
Зішестя Святого Духа на апостолів відзначається православною Церквою, як одне з найбільших свят, на п'ятдесятий день після Великодня (тому що Дух Святий зійшов на п'ятдесятий день після Воскресіння Ісуса Христа) і тому називається П'ятдесятницею, чи днем Тройці, бо з цього дня розкрилася світові дія всієї Пресвятої Тройці, і люди навчилися поклонятись і прославляти три лиця єдиного Божества: Отця, і Сина, і Святого Духа.

Нікейський чудотворний образ Божої Матері прославився завдяки дивовижній події, що сталася на початку четвертого століття в Малій Азії. Під час облоги міста Нікеї чоловік, на ім'я Костянтин, побачивши ікону Пресвятої Богородиці, схопив камінь і кинув у неї. Вночі святотатцеві з'явилася у сні Діва Марія і сказала: "Ти вчинив велику наругу Мені. Знай, що ти зробив це собі на погибель". Покарання прийшло негайно: під час бою цей чоловік був раптово уражений в голову каменем і впав бездиханним. Про цей дивовижний випадок дізналися учасники Першого Вселенського собору, що відбувався в Нікеї у 325-му році. Вони постановили молитовно вшановувати Нікейський образ Божої Матері.
Святкування - 10 червня за новим стилем.

7 червня православні християни згадують молитвою третє знайдення чесної голови святого Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана сталося близько 850 року. Під час заворушень у Константинополі у зв’язку з засланням святителя Іоана Золотоустого (пам’ять 13 листопада) голова святого Іоана Предтечі була віднесена в місто Емесу.
Звідти під час набігів сарацинів вона була перенесена (близько 810 - 820 р.) в Комани, й там в період іконоборчих гонінь, була захована в землі.

4
Cубота
Мчч. Василiска (бл. 308). Пам’ять ІІ Вселенського Собору (381). Мч. Іоана-Володимира, кн. Сербського (1015).
Діян., 43 зач., ХХ, 7–12. Ін., 48 зач., ХІV, 10–21.

26
Неділя
Неділя 2-га після П’ятдесятниці. Всіх святих землі Української. Глас 1.
Мц. Акилини (293). Свт. Трифилiя, єп. Левкусiї Кіпрської (бл. 370). Прп. Андроніка (1395) i Сави (ХV) Московських. Мц. Антонiни (284–305). Прп. Анни (826) i сина її Іоана.
Всіх преподобних і богоносних отців, у Святій Горі Афонській просіявших (перехідне святкування в неділю 2-гу після П’ятдесятниці).

Святий імператор Феодосій скликав у 381-му році Другий Вселенський Собор у Константинополі, де були присутні 150 єпископів. Собор засудив єресь і встановив догмат Трійці, доповнивши Нікейський Символ Віри вченням про Святого Духа, Господа Животворного, який сходить від Отця, і з Отцем і Сином єдиносущний. Другий Вселенський Собор знову засудив аріанство і похідні від нього єресі.

Пам'ять - 4 червня (новий стиль).

Наближалося свято єврейської П'ятдесятниці,й ученики Христові повернулись з Галилеї в Єрусалим. На сороковий день після Воскресіння Ісуса Христа вони зібралися в одному домі. Ісус Христос явився їм і розмовляв з ними, кажучи: "Так написано і так належало постраждати Христові і воскреснути з мертвих на третій день; і щоб проповідувалося в ім'я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. Ви ж є свідками цього. Ідіть по всьому світові і проповідуйте Євангеліє (учення Христове) всьому творінню. Хто увірує й охреститься, буде спасенний. Тих, хто увірував, супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами; братимуть змій, і якщо смертоносне щось вип'ють, не зашкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові".
Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа відзначається святою православною Церквою як одне з великих свят на 40-й день від першого дня Великодня.

Щорічно мільйони людей стають свідками Дива. У Велику Суботу, напередодні Воскресіння Христова за молитвами православного Патріарха на Гроб Господень сходить Благодатний Вогонь.
На "Інтері" - Сходження Благодатного Вогню . Дивіться 23 квітня о 14:25 трансляцію зі Храма Гроба Господнього в Єрусалимі.
Повтор у Неділю, 24 квітня о 06:10.

Увечері Великого Четверга здійснюється тривале богослужіння, під час якого всі стоять в храмі із засвіченими свічками. Це Послідування 12-ти Євангелій. У храмі читають послідовно дванадцять уривків з Євангелія, присвячених Стражданням Христа. Прощальна бесіда Христа з учнями, скорботне моління в саду Гефсиманськім, зрада Іуди і віддання в руки воїнів, суд синедріону, розмова з Пілатом і знущання Ірода, - про все це чують присутні в храмі скорботне євангельське оповідання.