Радониця – радість воскресіння померлих. Тиждень 2-й після Пасхи. У вівторок другої седмиці після Пасхи, через день після Фоминої неділі (Антипасхи), Православна Церква встановила поминання спочилих, перше після свята Пасхи. Цього дня християни немов розділяють пасхальну радість про воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах ще у давнину.
Етимологічно слово "радониця" походить від слів "рід" і "радість". Особливе місце Радониці в річному колі церковних свят, одразу після Світлого пасхального тижня, зобов'язує християн не сумувати та не нарікати з приводу смерті близьких, а, навпаки, радіти їх народженню в іншому життя – вічному. Перемога над смертю, отримана смертю і воскресінням Христа, витісняє смуток про тимчасову розлуку з рідними.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Найбільшим злом, яке існує у світі, є смерть. Люди помирають не тому, що життя для них стає тяжким, а тому, що через гріх першої людини, Адама, смерть увійшла в їхню природу. Людина не хоче помирати навіть тоді, коли тяжко хворіє і через старість стає непрацездатною. Чому вона не хоче помирати? Тому що її природа створена Богом для життя вічного. Будучи свобідною, людина обрала не життя, а смерть: через гріх Адама смерть пошкодила людську природу, яку оновити людина не могла. Не могли цього зробити й ангели, оскільки людську природу створили не вони. Людину створив Бог! Тому оновити, а це значить подолати в людській природі смерть, міг тільки її Творець, тобто Бог.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Цими священними словами, брати й сестри, Церква урочисто свідчить сьогодні про велику подію Воскресіння Христового!
Першим словом Воскреслого із гробу Христа було: «Радуйтесь». Ця пасхальна радість торкається сьогодні наших сердець, вона проникає в глибини нашої душі, і вже не можна знайти такої людини, яка дійсно не раділа б цьому Великому Святу.
Воскресіння Христове не можна уявити собі окремо від хресних страждань Христа Спасителя. Тому ми так радісно і проникливо зустрічаємо кожного року це Величне і Життєдайне Свято.

З головою прес-служби ЛПБА Назарієм Лозинським про значення Страсного Тижня розмовляла кореспондент газети “Експрес” Юлія Курій.
Чому останній тиждень перед святом Воскресіння Христового називають Страсним?
Слід сказати, що Страсний тиждень – це вже особливий період церковного року, який не входить у період Великого Посту. Це особливий тиждень, сповнений особливих піснеспівів і молитов. Усі богослужіння цього тижня оплакують страждання (слов’янською “страсті”) і смерть Сина Божого, тому і називається цей тиждень Страсним.

Про сьогоднішнє свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, його історію та духовно-моральне значення в розмові з кореспондентом газети “Експрес” розповідає духівник Львівського молодіжного православного братства Пресвятої Богородиці на честь ікони Її “Нев’янучий Цвіт” митр. прот. Ярослав Ощудляк.