ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Цими священними словами, брати й сестри, Церква урочисто свідчить сьогодні про велику подію Воскресіння Христового!
Першим словом Воскреслого із гробу Христа було: «Радуйтесь». Ця пасхальна радість торкається сьогодні наших сердець, вона проникає в глибини нашої душі, і вже не можна знайти такої людини, яка дійсно не раділа б цьому Великому Святу.
Воскресіння Христове не можна уявити собі окремо від хресних страждань Христа Спасителя. Тому ми так радісно і проникливо зустрічаємо кожного року це Величне і Життєдайне Свято.
Рід людський у давні часи по-різному зустрічав це Свято, як по-різному зустрічали цю подію Воскресіння сучасники Христа. Одні з них дійсно оспівували, разом з усім ангельським світом, Воскреслого Бога, радіючи цьому чуду над чудесами, а інші сприймали його з скорботою, і ще більше розпалювали свою ворожнечу і ненависть до Воскреслого Спасителя.
У факті смерті і переможного Воскресіння Христового Бог дав людству і чудо, і мудрість. Адже перемога над гріхом і смертю є найбільшим чудом. Хіба це не чудо, що Христос, Первенець із мертвих, проклав дорогу до воскресіння всім нам? А хіба в тому, що майже дві тисячі років, долаючи всі життєві бурі і хвилювання, виконуючи свою спасительну місію, існує Церква Христова, не чудо? Не мудрість?
Мудрість Божественна в тому й полягає, що Христос – Свята Невинність – приносить Себе у жертву за винних. Терпить добровільну смерть, покладається у гріб, відкриваючи людині дорогу у безсмертну вічність.
Як стати на цю дорогу, як її знайти? Залежить від кожного з нас. Господь цього дня милосердний над усіма нами, «… бо щедрий Владика і останнього приймає нарівні з першим», - навчає нас святитель Іоан Золотоустий. Але ж нам, що живемо тут на землі, належить достойно потрудитися, щоб пройти цією дорогою, і тоді: «…спалахнуть щедроти Того, Хто дарує життя всьому; і кістки у гробах їх приведе Він у рух, життєдайним буде глас труби Його, і звук її відкриє двері пекла», - стверджує у своїх повчаннях преподобний Єфрем Сирін.
Волею чи неволею, за бажанням людей, або ж проти їх бажання, все людське життя, загальнолюдська культура, історія і цивілізація проникнуті Христом і Його божественним вченням. Ось чому у єдності думок і почуттів, єдиними вустами і єдиним серцем ми, віруючі, і нині славимо Його Воскресіння, віримо Йому, проповідуємо Його, живемо Ним, співставляючи своє життя з євангельськими принципами.
У ці спасительні й світлосяйні дні, коли ми поклоняємось триденному Воскресінню Христа Спасителя, я вітаю зі Святом духовенство, владу Львівщини, побожних парафіян нашої єпархії.
Ісусе Воскреслий, воскреси душі наші, щоб відклавши справи темряви й неправди, у світлі Твого Воскресіння ми могли чистим серцем Тебе славити. Амінь!
Воістину Христос воскрес!
+ ДИМИТРІЙ,
митрополит Львівський і Сокальский
Пасха Христова 2012 року Божого,
м. Львів
Цими священними словами, брати й сестри, Церква урочисто свідчить сьогодні про велику подію Воскресіння Христового!
Першим словом Воскреслого із гробу Христа було: «Радуйтесь». Ця пасхальна радість торкається сьогодні наших сердець, вона проникає в глибини нашої душі, і вже не можна знайти такої людини, яка дійсно не раділа б цьому Великому Святу.
Воскресіння Христове не можна уявити собі окремо від хресних страждань Христа Спасителя. Тому ми так радісно і проникливо зустрічаємо кожного року це Величне і Життєдайне Свято.
Рід людський у давні часи по-різному зустрічав це Свято, як по-різному зустрічали цю подію Воскресіння сучасники Христа. Одні з них дійсно оспівували, разом з усім ангельським світом, Воскреслого Бога, радіючи цьому чуду над чудесами, а інші сприймали його з скорботою, і ще більше розпалювали свою ворожнечу і ненависть до Воскреслого Спасителя.
У факті смерті і переможного Воскресіння Христового Бог дав людству і чудо, і мудрість. Адже перемога над гріхом і смертю є найбільшим чудом. Хіба це не чудо, що Христос, Первенець із мертвих, проклав дорогу до воскресіння всім нам? А хіба в тому, що майже дві тисячі років, долаючи всі життєві бурі і хвилювання, виконуючи свою спасительну місію, існує Церква Христова, не чудо? Не мудрість?
Мудрість Божественна в тому й полягає, що Христос – Свята Невинність – приносить Себе у жертву за винних. Терпить добровільну смерть, покладається у гріб, відкриваючи людині дорогу у безсмертну вічність.
Як стати на цю дорогу, як її знайти? Залежить від кожного з нас. Господь цього дня милосердний над усіма нами, «… бо щедрий Владика і останнього приймає нарівні з першим», - навчає нас святитель Іоан Золотоустий. Але ж нам, що живемо тут на землі, належить достойно потрудитися, щоб пройти цією дорогою, і тоді: «…спалахнуть щедроти Того, Хто дарує життя всьому; і кістки у гробах їх приведе Він у рух, життєдайним буде глас труби Його, і звук її відкриє двері пекла», - стверджує у своїх повчаннях преподобний Єфрем Сирін.
Волею чи неволею, за бажанням людей, або ж проти їх бажання, все людське життя, загальнолюдська культура, історія і цивілізація проникнуті Христом і Його божественним вченням. Ось чому у єдності думок і почуттів, єдиними вустами і єдиним серцем ми, віруючі, і нині славимо Його Воскресіння, віримо Йому, проповідуємо Його, живемо Ним, співставляючи своє життя з євангельськими принципами.
У ці спасительні й світлосяйні дні, коли ми поклоняємось триденному Воскресінню Христа Спасителя, я вітаю зі Святом духовенство, владу Львівщини, побожних парафіян нашої єпархії.
Ісусе Воскреслий, воскреси душі наші, щоб відклавши справи темряви й неправди, у світлі Твого Воскресіння ми могли чистим серцем Тебе славити. Амінь!
Воістину Христос воскрес!
+ ДИМИТРІЙ,
митрополит Львівський і Сокальский
Пасха Христова 2012 року Божого,
м. Львів