7 червня православні християни згадують молитвою третє знайдення чесної голови святого Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана сталося близько 850 року. Під час заворушень у Константинополі у зв’язку з засланням святителя Іоана Золотоустого (пам’ять 13 листопада) голова святого Іоана Предтечі була віднесена в місто Емесу.
Звідти під час набігів сарацинів вона була перенесена (близько 810 - 820 р.) в Комани, й там в період іконоборчих гонінь, була захована в землі.

4
Cубота
Мчч. Василiска (бл. 308). Пам’ять ІІ Вселенського Собору (381). Мч. Іоана-Володимира, кн. Сербського (1015).
Діян., 43 зач., ХХ, 7–12. Ін., 48 зач., ХІV, 10–21.

26
Неділя
Неділя 2-га після П’ятдесятниці. Всіх святих землі Української. Глас 1.
Мц. Акилини (293). Свт. Трифилiя, єп. Левкусiї Кіпрської (бл. 370). Прп. Андроніка (1395) i Сави (ХV) Московських. Мц. Антонiни (284–305). Прп. Анни (826) i сина її Іоана.
Всіх преподобних і богоносних отців, у Святій Горі Афонській просіявших (перехідне святкування в неділю 2-гу після П’ятдесятниці).

Святий імператор Феодосій скликав у 381-му році Другий Вселенський Собор у Константинополі, де були присутні 150 єпископів. Собор засудив єресь і встановив догмат Трійці, доповнивши Нікейський Символ Віри вченням про Святого Духа, Господа Животворного, який сходить від Отця, і з Отцем і Сином єдиносущний. Другий Вселенський Собор знову засудив аріанство і похідні від нього єресі.

Пам'ять - 4 червня (новий стиль).

Наближалося свято єврейської П'ятдесятниці,й ученики Христові повернулись з Галилеї в Єрусалим. На сороковий день після Воскресіння Ісуса Христа вони зібралися в одному домі. Ісус Христос явився їм і розмовляв з ними, кажучи: "Так написано і так належало постраждати Христові і воскреснути з мертвих на третій день; і щоб проповідувалося в ім'я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. Ви ж є свідками цього. Ідіть по всьому світові і проповідуйте Євангеліє (учення Христове) всьому творінню. Хто увірує й охреститься, буде спасенний. Тих, хто увірував, супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами; братимуть змій, і якщо смертоносне щось вип'ють, не зашкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові".
Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа відзначається святою православною Церквою як одне з великих свят на 40-й день від першого дня Великодня.

Щорічно мільйони людей стають свідками Дива. У Велику Суботу, напередодні Воскресіння Христова за молитвами православного Патріарха на Гроб Господень сходить Благодатний Вогонь.
На "Інтері" - Сходження Благодатного Вогню . Дивіться 23 квітня о 14:25 трансляцію зі Храма Гроба Господнього в Єрусалимі.
Повтор у Неділю, 24 квітня о 06:10.

Увечері Великого Четверга здійснюється тривале богослужіння, під час якого всі стоять в храмі із засвіченими свічками. Це Послідування 12-ти Євангелій. У храмі читають послідовно дванадцять уривків з Євангелія, присвячених Стражданням Христа. Прощальна бесіда Христа з учнями, скорботне моління в саду Гефсиманськім, зрада Іуди і віддання в руки воїнів, суд синедріону, розмова з Пілатом і знущання Ірода, - про все це чують присутні в храмі скорботне євангельське оповідання.

Страсний тиждень, названий так у пам’ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається у православних християн з понеділка. У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали в Єгипет за 20 срібняків, сказавши батькові, що його розірвали дикі звірі.

Страсним тижнем називається останній тиждень перед Пасхою. Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння.

18
Понеділок
Страсна седмиця. Великий понеділок.
Мчч. Агафопода, диякона, Феодула, читця, та iнших з ними (бл. 303). Прп. Пуплiя Єгипетського (ІV). Прпп. Феони, Симеона i Форвина (ІV). Прп. Марка Афiнського (400). Прп. Платона, спов., Студiйського (814). Прп. Феодори Солунської (892). Перенесення мощей свт. Іова, патрiарха Московського i всiєї Руси (1652).
Літургія Ранішосвячених Дарів.
Утр. – Мф., 84 зач., ХХІ, 18–43.
Літ. – Мф., 98 зач., ХХІV, 3–35.
У неділю на вечірні вхід з кадилом. Прокимен дня: “Ось нині благословіть Господа...”. Закінчення вечірні за зразком неділь Чотиридесятниці. Відпуст: “Гряде Господь на вільні страждання...”. На утрені “Алилуя” тричі, тропар “Ось Жених гряде...” тричі, після кафизм – Євангеліє дня, 50-й псалом, “Спаси, Боже, люди Твоя...”. Трипіснець. Світильний “Чертог Твій бачу...”. Часи постові. У понеділок, вівторок і середу Страсної седмиці на 3-му, 6-му і 9-му часах читається Четвероєвангеліє. На всіх часах і зображальних – кондак Тріоді. На Літургії Ранішосвячених Дарів вхід з Євангелієм і читання Євангелія. Наприкінці утрені і Літургії (крім зображальних) у Велику середу відпуст “ Христос, що йде на добровільні муки...” (святі храму і дня не згадуються, але на відпусті Літургії поминається свт. Григорій Двоєслов). Наприкінці інших служб відпуст малий.

Це радісне і зворушливе перехідне свято — жінок-мироносиць — відзначають у третю неділю після Великодня.
Це свято вважається Всехристиянським жіночим днем. Наші православні предки не знали дня 8 Березня, і багато століть рік у рік у цей день чоловіки поздоровляли своїх дружин, брати — сестер, сини — матерів. Це свято нагадує нам про високе призначення жінки-християнки, про великий дар бути матір’ю — милосердною і лагідною, схожою на благовісниць Христа.