Час відродити християнську традицію святкування жіночого дня у неділю жінок-мироносиць (за два тижні після Пасхи); традицію яку намагалися викорінити безбожні комуністи.
Прохання всіх християн долучитися до відродження цього теплого і радісного свята - православного жіночого дня.

З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров”ю,
В мирі, з братньою любов”ю,
Відтепер ішов нам час.

Хай родиться в полі
Жито й пшениця,
Хай хліб-сіль будуть
У Вашій світлиці.
Щоб Ви в своїм домі
Всі були здорові,
І щоби було у Вас
Усього доволі!
Хай сипляться гроші
Вам дощем із неба,
Й Господь посилає
Усе, що Вам треба!
Хай щастя стукає у двері,
Хай заходять до оселі
Радість, злагода та спокій
І любов на довгі роки!
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

- Синку, доброго ранку! - тато відчинив віконниці, щоб яскравий потік сонячних променів влився в кімнату. - Прокидайся!
- Навіщо? - пробурмотів крізь сон Павло. - В нас канікули! - й повернувся на інший бік.
- Підемо до церкви, сьогодні ж Марії - другий день Різдвяних свят! Ну ж бо, швиденько!
- Зараз, тату, - знову почувся сонний голос Павла, - щe трішечки.
- Гаразд, десять хвилин ще можеш поніжитися, а тоді ми з мамою чекаємо тебе вже вмитого й одягненого на кухні. І дуже прошу не затримуватися, бо спізнюватися негарно, особливо до церкви.

В українців Різдво часто асоціюється зі снігом, святковою ялинкою, з часом, коли трапляються чудеса. Але коли це сталося в Палестині, снігу і ялинок не було, а чудеса... Чудеса були, але хто їх зауважив? Тільки волхви та пастухи. Ми читаємо про зірку волхвів, про благовістя янголів пастухам, але сприймаємо це як щось, якщо і реальне, то занадто далеке, що сталося десь в просторі казки - в тридев'ятому царстві, тридесятій державі. І це заважає нам побачити божественні промені в тексті Євангелія. Ось волхви розгледіли зірку Спасителя на сході, пішли за нею як язичники за Єдиним Богом, з темряви ідолопоклонства до Світла Істинного, - і зірка йшла перед ними і зупинилася над тим місцем у Вифлеємі, де народився Христос.