Святитель Кирило, архиєпископ Єрусалимський, народився в Єрусалимі в 315 році і був вихований у строгому християнському благочесті. Досягнувши повноліття, він прийняв чернецтво, а в 346 році став пресвітером. У 350 році після смерті архиєпископа Максима він став його наступником на Єрусалимській кафедрі.
У сані Єрусалимського Патріарха святитель Кирило ревно боровся проти єресей Арія і Македонія. Цим він порушив проти себе ненависть аріанствуючих єпископів, які домоглися його усунення і вигнання з Єрусалиму.
У 351 році на свято П'ятидесятниці в Єрусалимі близько 3 години дня було чудесне знамення: на Небі з'явився Чесний Хрест, сяючий засліпуючим світлом. Він простягався від Голгофи до гори Оливної. Святитель Кирило повідомив про це чудо імператора-аріанина Констанція (351 - 363), сподіваючись навернути його в Православ'я.
Позбавлений влади Сардикійським Собором єретик Акакій, колишній митрополит Кесарійський, вирішив вигнати святителя Кирила, користуючись сприянням імператора. Коли в Єрусалимі настав сильний голод, святитель Кирило керуючись милосердяя витратив все своє майно. Так як голод не припинявся, святитель почав продавати церковні речі, купуючи на виручені гроші пшеницю для голодуючих. Вороги святителя розпустили чутку, нібито бачили в місті жінку, що танцювала в священному облаченні. Скориставшись цим поголосом, єретики силою вигнали святителя.
Святитель знайшов притулок у єпископа Сільвана в Тарсі. Після цього в Селевкії зібрався Помісний Собор, на який прибуло близько 150 єпископів. Серед них був і святитель Кирило, якого митрополит Акакій хотів не допустити до засідань, але Собор не погодився. Тоді Акакій залишив Собор і перед імператором і патріархом-аріанином Євдоксієм обмовив і Собор і святителя Кирила. Імператор піддав святителя ув'язненню.
Коли зацарював імператор Юліан Відступник (361 - 363), він, нібито з благочестя, скасував усі постанови Констанція, спрямовані проти православних. Святитель Кирило повернувся до своєї пастви. Через деякий час, коли Юліан утвердився на престолі, він відкрито відрікся від Христа. Він дозволив євреям відновити зруйнований римлянами Єрусалимський храм і навіть виділив їм на будівництво частину коштів з державних податків. Святитель Кирило пророкував, що слова Спасителя про розорення самих каменів храму (Лк. 21, 6) безсумнівно здійсняться, і блюзнірський задум Юліана зазнає краху. Одного разу вночі стався таке сильний землетрус, що навіть уцілілі мури стародавнього Соломонового храму зрушилися з місця, а знову зведені попадали та розсипалися в прах. Коли юдеї все-таки знову почали будівництво, з Неба впав вогонь і винищив робочі знаряддя. Великий жах оповив усіх. Наступної ніч на одязі іудеїв з'явилося знамення хреста, яке вони нічим не могли знищити.
Після цього Небесного підтвердження передбаченнь святителя Кирила, його знову вигнали, а кафедру єрусалимську зайняв святий Киріак. Але незабаром святий Киріак зазнав мученицької смерти (+ 363, пам'ять 28 жовтня). Після загибелі імператора Юліана святитель Кирило повернувся на кафедру, але в часі правління імператора Валента (364 - 378) він втретє був відправлений на заслання. Лише при святому благовірному цареві Феодосії Великому (379 - 395) він остаточно повернувся до своєї архіпастирської діяльності. У 381 році святитель Кирило брав участь у II Вселенському Соборі, який засудив єресь Македонія й затвердив Нікео-Царгородський Символ віри.
З творінь святителя Кирила особливо відомі 23 повчання (18 оголошувальних для тих, що готуються прийняти Хрещення і 5 для новохрещених) і дві бесіди на Євангельські теми: "Про розслабленого" та "Про перетворення води на вино у Кані".
В основі огласительних повчань лежить докладне роз'яснення Символу віри. Святитель пропонував християнинові записати Символ віри "на таблиці серця". "Члени віри, - вчить святий Кирило, - складаються з людського вигадки, але з усього Писання зібране все найважливіше і таким чином складено одне віровчення. Як гірчичне насіння в малому зерні укладає безліч гілок, так точно і віра в декількох висловах поєднує все вчення благочестя Старого і Нового Завіту ". Помер святитель Кирило в 386 році.
Пам'ять - 31 березня ( за новим стилем).
cerkva.if.ua
У сані Єрусалимського Патріарха святитель Кирило ревно боровся проти єресей Арія і Македонія. Цим він порушив проти себе ненависть аріанствуючих єпископів, які домоглися його усунення і вигнання з Єрусалиму.
У 351 році на свято П'ятидесятниці в Єрусалимі близько 3 години дня було чудесне знамення: на Небі з'явився Чесний Хрест, сяючий засліпуючим світлом. Він простягався від Голгофи до гори Оливної. Святитель Кирило повідомив про це чудо імператора-аріанина Констанція (351 - 363), сподіваючись навернути його в Православ'я.
Позбавлений влади Сардикійським Собором єретик Акакій, колишній митрополит Кесарійський, вирішив вигнати святителя Кирила, користуючись сприянням імператора. Коли в Єрусалимі настав сильний голод, святитель Кирило керуючись милосердяя витратив все своє майно. Так як голод не припинявся, святитель почав продавати церковні речі, купуючи на виручені гроші пшеницю для голодуючих. Вороги святителя розпустили чутку, нібито бачили в місті жінку, що танцювала в священному облаченні. Скориставшись цим поголосом, єретики силою вигнали святителя.
Святитель знайшов притулок у єпископа Сільвана в Тарсі. Після цього в Селевкії зібрався Помісний Собор, на який прибуло близько 150 єпископів. Серед них був і святитель Кирило, якого митрополит Акакій хотів не допустити до засідань, але Собор не погодився. Тоді Акакій залишив Собор і перед імператором і патріархом-аріанином Євдоксієм обмовив і Собор і святителя Кирила. Імператор піддав святителя ув'язненню.
Коли зацарював імператор Юліан Відступник (361 - 363), він, нібито з благочестя, скасував усі постанови Констанція, спрямовані проти православних. Святитель Кирило повернувся до своєї пастви. Через деякий час, коли Юліан утвердився на престолі, він відкрито відрікся від Христа. Він дозволив євреям відновити зруйнований римлянами Єрусалимський храм і навіть виділив їм на будівництво частину коштів з державних податків. Святитель Кирило пророкував, що слова Спасителя про розорення самих каменів храму (Лк. 21, 6) безсумнівно здійсняться, і блюзнірський задум Юліана зазнає краху. Одного разу вночі стався таке сильний землетрус, що навіть уцілілі мури стародавнього Соломонового храму зрушилися з місця, а знову зведені попадали та розсипалися в прах. Коли юдеї все-таки знову почали будівництво, з Неба впав вогонь і винищив робочі знаряддя. Великий жах оповив усіх. Наступної ніч на одязі іудеїв з'явилося знамення хреста, яке вони нічим не могли знищити.
Після цього Небесного підтвердження передбаченнь святителя Кирила, його знову вигнали, а кафедру єрусалимську зайняв святий Киріак. Але незабаром святий Киріак зазнав мученицької смерти (+ 363, пам'ять 28 жовтня). Після загибелі імператора Юліана святитель Кирило повернувся на кафедру, але в часі правління імператора Валента (364 - 378) він втретє був відправлений на заслання. Лише при святому благовірному цареві Феодосії Великому (379 - 395) він остаточно повернувся до своєї архіпастирської діяльності. У 381 році святитель Кирило брав участь у II Вселенському Соборі, який засудив єресь Македонія й затвердив Нікео-Царгородський Символ віри.
З творінь святителя Кирила особливо відомі 23 повчання (18 оголошувальних для тих, що готуються прийняти Хрещення і 5 для новохрещених) і дві бесіди на Євангельські теми: "Про розслабленого" та "Про перетворення води на вино у Кані".
В основі огласительних повчань лежить докладне роз'яснення Символу віри. Святитель пропонував християнинові записати Символ віри "на таблиці серця". "Члени віри, - вчить святий Кирило, - складаються з людського вигадки, але з усього Писання зібране все найважливіше і таким чином складено одне віровчення. Як гірчичне насіння в малому зерні укладає безліч гілок, так точно і віра в декількох висловах поєднує все вчення благочестя Старого і Нового Завіту ". Помер святитель Кирило в 386 році.
Пам'ять - 31 березня ( за новим стилем).
cerkva.if.ua