[font=Arial]О, Діво Божественна і нині Небесная, як ми висловимо все те, що стосується Тебе? Як прославимо Тебе, - Скарбнице слави? І сама пам’ять про Тебе освятила тих, хто пам’ятає; і саме прагнення до Тебе освятило розум осяяних, відразу ж піднявши його до божественної висоти; через Тебе просвітлюється душевне око; через Тебе осяюється дух натхненням Божественного Духа; тому що Ти стала Управителькою і Сукупністю благодатних дарувань; не в тому розумінні, щоб зберігати це за Собою, але для того, щоб всю вселенну наповнити благодаттю; тому що той, хто має невичерпні скарбниці призначається заради розподілу їх: бо ж для чого тоді він зберігав би те багатство захованим, якщо воно не зменшується?..

Тропар, глас 8
Як плід прекрасний Твого спасительного сяйва, земля Українська приносить Тобі, Господи, всіх святих, що в ній просіяли, їх молитвами в мирі глибокому Церкву і державу нашу заступництвом Богородиці збережи, Многомилостивий.

Кондак, глас 3
Сьогодні сонм святих землі Української, що догодив Богу, стоїть у церкві і невидимо за нас молиться Богу, ангели з ними славословлять, і всі святі Церкви Христової з ними святкують, за нас бо молять всі разом Предвічного Бога.

Прокимен, глас 4
Нехай буде, Господи милість Твоя на нас, бо ми надіємось на Тебе.

Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не вченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.

З давніх часів православні люди зверталися з проханнями про допомогу до Пресвятої Богородиці перед Її іконою "Прикликання загиблих", як до останньої надії.
Про походження образу "Прикликання загиблих" достовірних відомостей не збереглося. Відомо кілька чудотворних ікон під цією назвою, через які Божа Матір являла Свою милість людям, які вже переступили поріг загибелі.
Святкування ікони - 18 лютого (новий ст.).

9 лютого - Перенесення мощів св. Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольського
Збігло трохи часу після гучної проповіді Іоана Золотоустого, і розгнівана цариця таки вислала свого викривача зі столиці аж у Вірменію. Ви думаєте, він засмутився? Можливо, та не через власну долю. Святитель Іоан цілковито довіряв Господеві та знав, що Бог посилає людей туди, де вони найбільше потрібні. Навіть у вигнанні Іоан Златоустий продовжував наставляти своїх духовних дітей - лиш тепер у листах.
Також святитель знав, що правда завжди перемагає. Так і сталося. Ім'я святого відновили у диптихах , а в 438 році його нетлінні мощі були повернені назад, до Константинополя - у храм Святих Апостолів.

Різдво - це найважливіше з дванадесятих свят, тому що з цього свята починається весь сенс віри в Христа і являє собою саме початок християнства на Землі, тому що Бог стає людиною, сповнюється пророцтво про Месію. Христос приходить у світ не просто як посланник від Бога, а як Бог, що став людиною. Власне кажучи, сутність християнства в тому , що «Бог став людиною для того, щоб людина стала Богом », як сказав Афанасій Великий.