У храмі Святої Софії в Константинополі закінчилась літургія. Молільники почали широким плесом виходити з храму. Натовп вражав своєю строкатістю: заможні городяни і бідні селяни, ремісники і вуличні торгівці.
Сьогодні народ виходив з церкви, схвильований проповіддю владики Іоана. Він говорив про біблійну Ієзавель*1. Та люди знали, що святитель завжди говорить на проповідях про те, що в цей час відбувається серед його пастви. Отже, нині йшлося про саму царицю Євдоксію.
- Цариця навряд чи подарує єпископові, що він викрив її перед усім народом на проповіді, - говорив якийсь заможний чоловік.
- Еге ж, не подарує. Але наш Іоан із тих, що бояться тільки Бога і не зважають навіть на царів. Тож, гадаю, йому байдуже до гніву Євдоксії, - підтримав розмову інший прихожанин.
- То це правда, що цариця намагалася пограбувати вдову? - втрутився третій.
- О, це ти, Феофіле? Ми щось не бачили тебе на службі.
- Та я трохи припізнився, - знітився Феофіл і поспішив змінити тему: - Розкажіть же, що сталося?
Перервана розмова продовжилася:
- Кажуть, що цариця Євдоксія відібрала в однієї вдови виноградник. Іоан сам приходив просити, аби та повернула майно бідолашній. Проте імператриця лиш брутально виставила владику за двері. Тепер він заборонив їй приходити до церкви та ще й назвав перед усім народом Ієзавеллю, - заходилися пояснювати Феофілові товариші.
Парафіяни були дуже схвильовані проповіддю улюбленого єпископа й турбувалися, щоб він не зажив неприємностей від мстивої цариці.
- Гадаю, це цариця вчинила дуже необачно, - не погодився з ними Феофіл. - Проповідь владики Іоана може налаштувати проти неї городян. Його слова влучні та завжди переконливі. Недарма його називають Золотоустом.
- Кажуть, замолоду він був вельми успішним адвокатом - ніхто не вмів захищати у судах так добре, як Іоан. Свого часу владика навчався у знаменитих вчителів. Тож йому не бракує не лише красномовства, а й доброї освіти.
- Авжеж. Він зробив би чудову кар'єру, якби не подався у ченці. Усі блага світу лежали біля його ніг.
- Уявляю, скільки він міг заробити грошей! - заздрісно вигукнув Феофіл.
- Це тобі лиш гроші та бенкети в голові. А владика Іоан живе скромно й невибагливо.
- Подейкують, що це багатьом при царському дворі муляє очі. Бенкетів не влаштовує і на бенкети не ходить. Він і від духовенства вимагає помірності.
- А як заможні жінки на Іоана сердяться! Я сам чув від котроїсь із них. Владика ж на проповідях шпетить їх за непомірно розкішне вбрання і прикраси, за нестриману поведінку. Сама цариця на нього гнівається за це.
- Наш добрий і справедливий єпископ нажив надто багато ворогів... Боюсь, недовго йому бути на єпископській кафедрі, - знову повернувся до тривожної теми один із співрозмовників...
Збігло трохи часу після гучної проповіді Іоана Золотоустого, і розгнівана цариця таки вислала свого викривача зі столиці аж у Вірменію. Ви думаєте, він засмутився? Можливо, та не через власну долю. Святитель Іоан цілковито довіряв Господеві та знав, що Бог посилає людей туди, де вони найбільше потрібні. Навіть у вигнанні Іоан Златоустий продовжував наставляти своїх духовних дітей - лиш тепер у листах.
Також святитель знав, що правда завжди перемагає. Так і сталося. Ім'я святого відновили у диптихах*2 , а в 438 році його нетлінні мощі були повернені назад, до Константинополя - у храм Святих Апостолів.
Відтоді минуло тисяча шістсот років. Настало світле Христове Воскресіння. У всіх православних церквах правиться урочиста Божественна Літургія*3.
- Хай ніхто не плаче через гріхи, бо з гробу засяяло прощення, - читає священик у Києві.
- Хай ніхто не боїться смерті, бо звільнила нас смерть Спасителя, - лунає у Москві, Мінську та Тбілісі.
- Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? - виголошують в Афінах, Софії та Бухаресті, в Стамбулі та Александрії, в Лондоні й Токіо.
- Воскрес Христос - і радуються ангели, воскрес Христос - і втілюється життя, воскрес Христос - і мертвого ані одного у гробі, - чути по всьому світу - від найбільшого мегаполісу до найменшого села.
Це слова святого Іоана Златоустого, архієпископа Константинопольського.
9 лютого - Перенесення мощів св. Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольського
______________________
1 - Ієзавель - дочка царя сидонського, яка стала дружиною ізраїльського царя Ахава. Її запам'ятали в народі як царицю, що заподіяла багато лиха в Ізраїлі. Святитель Іоан Золотоустий порівнює царицю Євдоксію з Ієзавеллю, оскільки дружина Ахава свого часу відібрала виноградник у Навота, самого ж господаря винограднику вбила.
2 - Диптих – у древній церкві списки імен, які поминають на літургії.
3 - Цю службу також впорядкував Іоан Золотоустий
Любов Яскал-Лосицька
Більше оповідань у ЗИМОВІЙ КНИЖЧІ.
Сьогодні народ виходив з церкви, схвильований проповіддю владики Іоана. Він говорив про біблійну Ієзавель*1. Та люди знали, що святитель завжди говорить на проповідях про те, що в цей час відбувається серед його пастви. Отже, нині йшлося про саму царицю Євдоксію.
- Цариця навряд чи подарує єпископові, що він викрив її перед усім народом на проповіді, - говорив якийсь заможний чоловік.
- Еге ж, не подарує. Але наш Іоан із тих, що бояться тільки Бога і не зважають навіть на царів. Тож, гадаю, йому байдуже до гніву Євдоксії, - підтримав розмову інший прихожанин.
- То це правда, що цариця намагалася пограбувати вдову? - втрутився третій.
- О, це ти, Феофіле? Ми щось не бачили тебе на службі.
- Та я трохи припізнився, - знітився Феофіл і поспішив змінити тему: - Розкажіть же, що сталося?
Перервана розмова продовжилася:
- Кажуть, що цариця Євдоксія відібрала в однієї вдови виноградник. Іоан сам приходив просити, аби та повернула майно бідолашній. Проте імператриця лиш брутально виставила владику за двері. Тепер він заборонив їй приходити до церкви та ще й назвав перед усім народом Ієзавеллю, - заходилися пояснювати Феофілові товариші.
Парафіяни були дуже схвильовані проповіддю улюбленого єпископа й турбувалися, щоб він не зажив неприємностей від мстивої цариці.
- Гадаю, це цариця вчинила дуже необачно, - не погодився з ними Феофіл. - Проповідь владики Іоана може налаштувати проти неї городян. Його слова влучні та завжди переконливі. Недарма його називають Золотоустом.
- Кажуть, замолоду він був вельми успішним адвокатом - ніхто не вмів захищати у судах так добре, як Іоан. Свого часу владика навчався у знаменитих вчителів. Тож йому не бракує не лише красномовства, а й доброї освіти.
- Авжеж. Він зробив би чудову кар'єру, якби не подався у ченці. Усі блага світу лежали біля його ніг.
- Уявляю, скільки він міг заробити грошей! - заздрісно вигукнув Феофіл.
- Це тобі лиш гроші та бенкети в голові. А владика Іоан живе скромно й невибагливо.
- Подейкують, що це багатьом при царському дворі муляє очі. Бенкетів не влаштовує і на бенкети не ходить. Він і від духовенства вимагає помірності.
- А як заможні жінки на Іоана сердяться! Я сам чув від котроїсь із них. Владика ж на проповідях шпетить їх за непомірно розкішне вбрання і прикраси, за нестриману поведінку. Сама цариця на нього гнівається за це.
- Наш добрий і справедливий єпископ нажив надто багато ворогів... Боюсь, недовго йому бути на єпископській кафедрі, - знову повернувся до тривожної теми один із співрозмовників...
***
Збігло трохи часу після гучної проповіді Іоана Золотоустого, і розгнівана цариця таки вислала свого викривача зі столиці аж у Вірменію. Ви думаєте, він засмутився? Можливо, та не через власну долю. Святитель Іоан цілковито довіряв Господеві та знав, що Бог посилає людей туди, де вони найбільше потрібні. Навіть у вигнанні Іоан Златоустий продовжував наставляти своїх духовних дітей - лиш тепер у листах.
Також святитель знав, що правда завжди перемагає. Так і сталося. Ім'я святого відновили у диптихах*2 , а в 438 році його нетлінні мощі були повернені назад, до Константинополя - у храм Святих Апостолів.
***
Відтоді минуло тисяча шістсот років. Настало світле Христове Воскресіння. У всіх православних церквах правиться урочиста Божественна Літургія*3.
- Хай ніхто не плаче через гріхи, бо з гробу засяяло прощення, - читає священик у Києві.
- Хай ніхто не боїться смерті, бо звільнила нас смерть Спасителя, - лунає у Москві, Мінську та Тбілісі.
- Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? - виголошують в Афінах, Софії та Бухаресті, в Стамбулі та Александрії, в Лондоні й Токіо.
- Воскрес Христос - і радуються ангели, воскрес Христос - і втілюється життя, воскрес Христос - і мертвого ані одного у гробі, - чути по всьому світу - від найбільшого мегаполісу до найменшого села.
Це слова святого Іоана Златоустого, архієпископа Константинопольського.
9 лютого - Перенесення мощів св. Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольського
______________________
1 - Ієзавель - дочка царя сидонського, яка стала дружиною ізраїльського царя Ахава. Її запам'ятали в народі як царицю, що заподіяла багато лиха в Ізраїлі. Святитель Іоан Золотоустий порівнює царицю Євдоксію з Ієзавеллю, оскільки дружина Ахава свого часу відібрала виноградник у Навота, самого ж господаря винограднику вбила.
2 - Диптих – у древній церкві списки імен, які поминають на літургії.
3 - Цю службу також впорядкував Іоан Золотоустий
Любов Яскал-Лосицька
Більше оповідань у ЗИМОВІЙ КНИЖЧІ.
______________________
На правах реклами:
Памятники из гранита в ЧП Прядко
- компанія пропонує ритуальні послуги,
які включають повний комплекс робіт,
пов'язаних з організацією церемонії
прощання, поховання, транспортування
тіла покійного і тих, хто прийшов
попрощатися з покійним на цвинтар,
а також наступними поминальними
обідами в обраному закладі.
_______________________
На правах реклами:
Памятники из гранита в ЧП Прядко
- компанія пропонує ритуальні послуги,
які включають повний комплекс робіт,
пов'язаних з організацією церемонії
прощання, поховання, транспортування
тіла покійного і тих, хто прийшов
попрощатися з покійним на цвинтар,
а також наступними поминальними
обідами в обраному закладі.
_______________________