Бажаючи побачити батьків, під виглядом жебрака повернувся в Константинополь і оселився поблизу воріт рідного дому в кущі (тобто в наметі, звідки й найменування святого - Кущник), не видаючи себе. Батьки посилали йому їжу зі свого стола, як милостиню ради Христа. Три роки, знедолений і зневажений, прожив він в цьому наметі, терплячи голод, холод і спеку, безперервно розмовляючи з Господом і святими Ангелами. Завжди з ним було Євангеліє, подароване батьками, звідки черпав він слова вічного життя. Перед кончиною преподобному у видінні з’явився Господь, відкривши йому, що надходить кінець його скорботам і через три дні він буде взятий у Царство Небесне. Преподобний Іоан відкрився батькам і мирно спочив у віці не більше 25 років.
На місці його кончини батьки святого спорудили храм і притулок для злиденних і бездомних. Мощі святого Іоана Кущника перебували в Римі.
Пам'ять - 28 січня.
