Преподобний Макарій Великий, Єгипетський

Народився в Єгипті близько 301 року. З любов’ю й сердечністю послужив він своїм батькам у старості, виконуючи заповідь про шанування батьків, і після їх кончини зробився зовсім вільним від життєвих турбот. Під керівництвом досвідченого старця-ченця преподобний Макарій почав провадити безмовне чернече життя і рукоділля. Спочатку він оселився в пустельному місці неподалік від селища, де жив, потім преподобний переселився на Нітрійській горі в Фаранській пустелі.

Проживши три роки в пустелі, він пішов до преподобного Антонія Великого (+ 356 р.), отця єгипетського чернецтва, про яке чув, ще живучи в миру, і палко бажав його бачити. Преподобний авва Антоній з любов’ю прийняв блаженного Макарія, котрий зробився його відданим учнем і послідовником. З ним преподобний Макарій жив тривалий час, а потім, за порадою святого авви, пішов у Скитську пустелю (у північно-західній частині Єгипту) і там настільки просяяв своїми подвигами, що його стали називати «юнаком-старцем», тому що, тільки-но досягши тридцятирічного віку, він проявив себе досвідченим, зрілим ченцем. Тут преподобному Макарію доводилося боротися з бісами день і ніч, і вони волали, що не можуть перемогти його, тому що він має велику зброю - смиренність.

Коли святому виповнилося 40 років, він був посвячений у сан священика й призначений настоятелем (аввою) ченців, котрі мешкали в Скитській пустелі. В ці роки преподобний Макарій часто відвідував великого Антонія, отримуючи від нього настанови в духовних бесідах. Разом із двома іншими учнями преподобного Антонія преподобний Макарій сподобився бути присутнім при його блаженній кончині, і як немов найціннішу спадщину, отримав палицю преподобного Антонія, яким той підтримував у дорозі своє немічне тіло, пригноблене старістю й подвигами посту.

Разом із цією палицею преподобний Макарій прийняв особливо й дух Антонія Великого, як то колись прийняв його і пророк Єлисей від Іллі пророка. Силою його духу преподобний Макарій вчинив багато великих чудес. Одного разу преподобний Макарій розмовляв із черепом головного язичницького жерця, що розповідав про свої муки та про більш тяжкі й люті, що очікують на тих, хто пізнав ім’я Боже, але відкинув Його і заповідей Його не дотримував.

Через безліч народу, що приходила до нього, преподобний Макарій мав мало часу, щоб в усамітненні віддаватися богоосмисленню. Тому преподобний викопав під своєю келією глибоку печеру, довжиною коло півстадія, куди і ховався від тих, хто постійно приходив до нього і порушував його богоосмислення та молитву. Преподобний Макарій досяг такого дерзновення в ходінні перед Богом, що за його молитвами Господь воскрешав померлих. Незважаючи на таку висоту досягнутого богоподобія, він продовжував зберігати незвичайну смиренність.

У роки царювання імператора Валента аріянина ( 364-378 рр.) преподобний Макарій Великий разом із преподобним Макарієм Олександрійським піддався переслідуванню з боку аріанського єпископа Луки. Обох старців схопили й, посадивши на корабель, відвезли на пустельний острів, де жили язичники. Там, за молитвами святих, дістала зцілення дочка жерця, після чого сам жрець і всі мешканці острова прийняли святе хрещення. Довідавшись про те, що сталося, аріанський єпископ посоромився й дозволив старцям повернутися у свої обителі.

Лагідність, смиренність і милосердя преподобного преображали людські душі. 60 років провів св. Макарій у мертвій для світу пустелі. Найбільше часу преподобний провадив у бесіді з Богом, часто перебуваючи в стані духовного піднесення. Свій рясний і подвижницький досвід авва переніс у глибокі богословські твори. 50 бесід і 7 подвижницьких слів залишилися дорогоцінною спадщиною духовної мудрості преподобного Макарія Великого. Вище благо й мета людини - поєднання душ із Богом, - основна думка в творах преподобного Макарія.

Преподобний дожив до 97 років, незадовго до кончини (+ бл. 390-391 р.) йому з’явилися преподобні Антоній і Пахомій, які повідомили радісну звістку про близький перехід його в блаженні небесні обителі. Преподобний почав готуватися до своєї смерті. Через дев’ять днів преподобному Макарію з’явився Херувим з безліччю Ангелів. Коли свята душа преподобного Макарія була взята Херувимом і піднеслася ним на небо, дехто з отців мисленними очима бачили, що повітряні біси на відстані стояли і кричали, що уникнув їх св. Макарій.
Пам'ять - 1 лютого (новий стиль).