Преподобний Сисой Великий († 429) був монахом-пустельником, подвизався в Єгипетській пустелі в печері, освяченій молитовними працями його попередника - преподобного Антонія Великого (пам’ять 17 січня). За шістдесят років пустельного подвигу преподобний Сисой досяг високої духовної чистоти і дістав дар чудотворіння, так що одного разу навіть своєю молитвою повернув до життя померлого юнака. Надзвичайно строгий до себе, преподобний Сисой був дуже милостивим і жалісливим до ближнього і всіх приймав з любов’ю.Тих, хто відвідував його, преподобний завжди насамперед вчив смиренності. На питання одного пустельника, як він міг досягти безперестанної пам’яті про Бога, преподобний зауважив: “Це ще небагато, сину мій, важливіше за те - вважати себе нижчим за всіх, тому що таке приниження сприяє придбанню смиренності”. Коли ченці запитали його, чи достатньо одного року для покаяння братові, який упав у гріх - преподобний Сисой сказав: “Я вірую в милосердя Чоловіколюбця Бога, і якщо людина покається всією душею, то Бог прийме його покаяння протягом трьох днів”.
Коли преподобний Сисой лежав на смертному ложі, учні що оточували старця побачили, що обличчя його засяяло. Вони запитали вмираючого, що він бачить. Авва Сисой відповів, що він бачить святих пророків і апостолів. Учні запитали, з ким Преподобний розмовляє? Він сказав, що прийшли Ангели по його душу, а він просить їх дати йому ще хоч трохи часу на покаяння. “Тобі, отче, немає потреби в покаянні”, - заперечили учні. Але преподобний Сисой, за своєю великою смиренністю, відповів: “Воістину я не знаю, чи я хоч заклав початок моєму покаянню”. Після цих слів лице святого авви засяяло так, що брати не насмілювалися на нього дивитися. Преподобний встиг сказати їм, що бачить Самого Господа, і його свята душа відійшла в Царство Небесне.
Пам'ять - 19 липня (новий стиль).
