Житіє преподобного Нифонта, єпископа Кіпрського, є яскравим прикладом Божого Промислу про людину. І хоча сам Нифонт жив у далекому IV ст., шлях його до Царства Небесного повчальний і для людини XXI століття. Святитель народився у провінції Пафлагонія (північна частина Малої Азії), освіту здобув у столиці Візантії — Константинополі. Відомо, що в дитинстві праведник був добрим і смиренним, часто відвідував богослужіння. Проте у юному віці Нифонт дійшов такого падіння, що іноді сам жахався.
устріч з давнім другом справила на майбутнього єпископа сильне враження. “Я ніколи раніше не бачив у тебе такого обличчя, — здивувався друг, — воно чорне, як у ефіопа”. Нифонт одразу звернувся з молитвою до Божої Матері, благаючи про Її заступництво. Після довгої молитви він побачив на іконі, що лик Цариці Небесної посвітлів і Вона посміхнулася. Відтоді Нифонт невпинно молився Богородиці. Коли він впадав у гріх, Пресвята Богородиця відвертала від нього Свій лик, а після його покаянних сліз і молитов знову милостиво звертала свій погляд на нього. Врешті Нифонт повністю перемінив своє життя. Після хвороби, від якої отримав зцілення заступництвом Божої Матері, Нифонт прийняв чернечий постриг і виснажував своє тіло у боротьбі з пристрастями. Подвижник отримав від Господа дар розрізняти підступи лукавих духів і перемагати їх, а також спостерігати відхід душ після смерті.
У похилому віці праведник відвідав Александрію. У видінні він був указаний патріарху як достойний єпископського сану. Невдовзі Нифонт посів єпископську кафедру у м. Констанція, що на Кіпрі. Проте прослужити в архієрейському сані святому довелося недовго.
За три дні до своєї кончини святитель дізнався про це. В останню ніч святий Нифонт довго молився за себе і свою паству. Святителеві явився Ангел Господній і втішив його звісткою про те, що йому уготовлено вічний спокій.
Перед кончиною його відвідав святитель Афанасій Великий (дні пам’яті — 31 січня і 15 травня за н. ст.), якому також було відкрито час відходу праведника до Бога. Після бесіди зі святителем Афанасієм Нифонт замовчав. Обличчя святого просвітилося ніби сонце, а келія наповнилася пахощами, від чого усіх присутніх охопив благоговійний трепет. І почувся голос з Неба, що кликав Нифонта до вічного спокою. Мешканці Констанції були засмучені смертю свого єпископа. Святі останки преподобного Нифонта, єпископа Кіпрського, з честю поховали у церкві святих апостолів.
День пам’яті — 5 січня за н. ст.
