Святитель Порфирій, архієпископ Газький, у 25-річному віці залишив батьківський дім і вирушив до Єгипту. Там він подвизався на Нітрійській горі під керівництвом преподобного Макарія Великого. Познайомившись з блаженним Ієронімом, Порфирій відправився з ним до Єрусалима на поклоніння святим місцям. Потім оселився в Йорданській пустелі для молитовного й посницького подвигу. Тяжко захворівши, Порфирій вирішив знову відвідати святі місця Єрусалима. Якось, коли він лежав біля підніжжя Голгофи у цілковитому розслабленні й забутті, Господь відвідав Свого раба у сновидінні. Порфирій побачив Іісуса Христа, Який зійшов з Хреста і звернувся до нього зі словами: “Прийми це Древо й бережи його”. Після пробудження він відчув себе здоровим. Незабаром здійснилися і слова Спасителя. З благословення Єрусалимського патріарха Порфирій прийняв священицький сан і став нести послух хранителя Чесного Древа Хреста Господнього. В той час Порфирій отримав у спадок 4 тисячі золотих монет. Уся сума була витрачена ним на благодійність та оздоблення храмів. У 395 р. помер єпископ м. Гази (Палестина). Господь напоумив Кесарійського митрополита Іоанна призвати на це служіння пресвітера Порфирія. Зі страхом і трепетом прийняв подвижник архієрейський сан. Прибувши у Газу, Порфирій зіткнувся з дуже непростою ситуацією. Більшість городян були язичниками. У Газі знайшлось тільки чотири християнських храми, тоді як язичеських капищ було незрівнянно більше. На момент приїзду святителя у місті настала засуха. Жерці постійно приносили жертви ідолам, але лихо не припинялося. Тоді з благословення архієпископа Порфирія християни почали посилено постувати. Після всеношної владика разом з віруючими хресним ходом обійшов довкола міста. Відразу після цього небо вкрилося хмарами, вдарив грім і полив рясний дощ. Дивлячись на таке диво, багато язичників вигукувало: “Один Христос — Бог Істинний!” Невдовзі святе Хрещення прийняли 127 чоловіків, 35 жінок і 14 дітей, а потім іще 110 жителів Гази.
Проте утиски християн з боку язичницької більшості не припинились. Їх як і раніше знімали з керуючих посад, накладали додаткові податки. Тоді Порфирій разом з митрополитом Іоанном вирушив за підтримкою у Константинополь. Святителів особисто прийняв Іоанн Златоуст. Іоанн Кесарійський і Порфирій Газький були представлені імператриці Євдоксії, яка на той час була вагітна. “Потрудися за нас, — сказали єпископи імператриці, — і Господь пошле тобі сина, який воцариться за твого життя”. По молитві праведників народився довгожданий спадкоємець. У 401 р. вийшов указ імператора Аркадія про зруйнування у Газі ідольських капищ і надання християнам привілеїв.
У архієрейському сані святитель Порфирій прослужив 25 років. Помер праведник у 420 р. За цей час святий Порфирій Газький утвердив християнство у місті й повністю огородив свою паству від утисків язичників.
Пам'ять-11 березня (за новим стилем).
cpgazeta.wordpress.com
