
Один садівник викинув з виноградника обрізане сухе гілля. Святий Тихон зібрав його, посадив у своєму саду й попросив Господа, щоб ці гілки прийнялися і дали цілющі для здоров’я людей плоди. Господь вчинив за вірою святого юнака. Гілки прийнялися, плоди їх мали особливий, дуже приємний смак і вживалися при житті святого й після його кончини на вино для звершення таїнства Святої Євхаристії.
Побожного юнака прийняли в церковний клір, посвятили в читці, а потім єпископ Амафунтський Мемнон висвятив його в сан диякона. Після смерті єпископа Мемнона святий Тихон за спільним бажанням був обраний на єпископа Амафунтського. Хіротонію очолив святитель Єпифаній, єпископ Кіпрський.
Святитель Тихон ретельно працював над викоріненням залишків язичництва на Кіпрі, знищував ідольські капища і насаджував християнську віру. Святитель був милостивий, його двері вдома були відчинені для всіх, він з любов’ю вислуховував і виконував прохання кожного, хто приходив до нього. Не боячись погроз і мук, він твердо й сміливо сповідував свою віру перед язичниками.
У службі святителеві Тихонові вказується, що він передбачив час своєї кончини, яка сталася в 425 році.
Пам'ять - 29 червня за новим стилем.
Українська Автокефалія