Ознаки гордості

1) вищим не підкоряється;
2) рівним і нижчим не поступається;
3) гордість пишномовна, високомовна і багатомовна;
4) слави, честі й похвали всяким чином шукає;
5) високо звеличив себе і діла свої;
6) інших зневажає;
7) шукає, як би себе показати;
8) безсоромно себе хвалить;
9) яке добро має - собі приписує, а не Богові;
10) хвалиться і тим добром, якого не має;
11) вельми прагне приховати недоліки і пороки свої;
12) не терпить бути в презирстві та приниженні;
13) не сприймає умовляння, викриття, поради;
14) самовільно втручається в чужі справи;
15) позбувшись сану або честі і в іншому нещасті ремствує, обурюється, а часто і лається;
16) отже, гордість гнівлива;
17) гордість заздрісна: не хоче, щоб, хто рівний їй і вище за неї був, рівну або велику честь мав, а щоб вона всіх у всьому перевищувала;
18) гордість не схильна до любові, ненавислива.

Самолюбність же - корінь всіх зол. І так гордість - початок і корінь всякого гріха (Святитель Тихон Задонський 1724-1783)

Загальне місце гордих - обурюватися чужою брехнею, протестувати проти неправди, відновлювати істину. Вони і не помічають у своєму засліпленні, що самі обплутані брехнею, що вони не виносять істини навіть у слабкому її розчині, що треба заслужити право на істину



Джерело: Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт"