Надія на себе й на Бога

Проте ніколи не слід покладатися на себе у дотриманні посту. Як тільки людина почне розраховувати на власні зусилля у справі спасіння, подумає, що її піст - це щось велике в Божих очах, то вона одразу ж впаде. Бо "перед падінням завжди йде гордість", - навчає нас святий Никодим Святогорець. Саме тому, якщо навіть Бог сприяє нам у додержанні посту, то це не наше досягнення, а Божа благодать. Це Він дає людині сили вистояти у боротьбі зі спокусами і тільки Він визволяє нас від сітей диявола.
"Людина не виправдається ділами Закону", - говорить апостол Павло. І Христос каже: „Я не прийшов праведних спасти, але грішних. І лікаря потребують хворі, а не здорові". Тому, якщо спасіння від посту, то Ісус - неправдомовець (Ів. 1:9,10). І якщо б людина могла врятуватися сама, то Христова жертва -даремна. Тому блаженний Діадох каже: "Піст як знаряддя, що допомагає досягти доброчесності, має вартість, але не перед Богом. Піст нам потрібен для підкорення плоті духові, а Богові ми не можемо дати нічого, що б Йому не належало. Тому подвижникам благочестя не ПОВИННО хизуватися цим, але від єдиної віри в БОГА надітися досягнення своєї мети". Якщо, Божою благодаттю, вдасться втримати піст; слухаймо слова Христові:"... коли зробите все вам наказане, то кажіть: "Ми раби нікчемні, бо виконали тільки те, що повинні були виконати" (Лк. 17; 10).





Джерело: Сайт храму Всіх Українських Святих і Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт"