Свята Церква Христова, запроваджуючи в себе Великий піст, мала намір, з одного боку, наслідувати приклад свого Засновника й Спасителя, а з другого - навчити своїх вірних побожно проводити час спомину страждань і хресної смерті Господа Ісуса Христа. В давнину час Великого посту призначався для належного приготування оголошених (тих, що готувались до хрещення) до святого таїнства, для примирення грішників, що каються, з Церквою, а також для приготування взагалі всіх християн до урочистої й гідної зустрічі великого свята Христового Воскресіння.
Піст цей називається Великим не тільки з огляду на його тривалість, але й з огляду на його високе значення. Люди завжди особливо шанували цей піст. З давніх-давен Великий піст був обов'язковим для всіх християн. У 69-му апостольському правилі читаємо: "Коли хто, єпископ, або священик, або диякон, або читець, або співець, не постить у святу Чотиридесятницю перед Пасхою, або в середу чи в п'ятницю, хіба тільки перешкодить неміч тілесна, - нехай буде позбавлений сану. Коли ж мирянин, - нехай буде відлучений".
Священик Роман Грищук
«Великий Піст. Як його провести?»
«Великий Піст. Як його провести?»
Джерело: hram.lviv.ua
