Боротьба з гріховними звичками

Св. Василій Великий сказав: Той, хто постить, але не перестає робити зло, уподібнюється дияволові, котрий хоч і нічого не їсть, проте не перестає грішити" Справді, саме утримання від їжі не є додержуванням посту.

Піст тілесний повинен поєднуватися з утриманням від гріхів душі, з молитвою і добрими ділами. Саме так і дивились на піст здавна в Церкві Св. Іоанн Златоуст в одній із своїх бесід говорить: „Від нас вимагається не тільки, щоб ми щодня сюди (до церкви) сходилися, безперервно слухали те саме і постили цілу Чотиридесятницю. Бо якщо з цих сходин, повчань і посту ми не здобудемо жодної користі, то все це буде для нас не тільки безкорисне, але стане причиною для більшого осуду, коли ми, при такому для нас старанні, залишаємось такими самими. Якщо несамовитий не стане тихим, незадоволений -смиренним, заздрісний - другом , якщо цілковито захоплений багатством не відстає від цієї пристрасті і не розділює милостині та не годує бідних; якщо розбещений не стає доброчесним, якщо честолюбний не відвертається від суєтної слави і не вчиться шукати слави правдивої; якщо той, хто не любить ближнього, не намагається бути меншим від митаря і людинолюбно дивитися на ворогів і палати до них великою любов'ю ; якщо при цих та інших злих нахилах серця ми не стаємо кращими. - то хоча б ми збиралися тут щодня, хоча б навчалися безперестанку, маючи з посту таку користь, яке нам буде прощення, яке виправдання?"

Ці слова пастиря глибоко западали в душі віруючих. "Місто наше (Антіохія), - говорив св. Іоанн Златоуст, - уявляє з себе доброчесну, прекрасну, розумну і благородну жінку. Не почуєш, щоб уночі співали, не побачиш, щоб удень вешталися пияки, кричали, дерлися. Усюди глибока тиша". Нам би зараз повчитися в антіохійців.


Джерело: Сайт храму Всіх Українських Святих і Львівського молодіжного православного братства "Нев'янучий Цвіт"