Свята Православна Церква в суботу напередодні дня пам'яті святого Димитрія Солунського згадує всіх воїнів, що загинули за віру і вітчизну на полі бою, а також всіх померлих раптовою смертю.
Димитрівська субота, спочатку була днем поминання православних воїнів, встановлена великим князем Димитрієм Івановичем Донським. Отримавши знамениту перемогу на Куликовому полі над Мамаєм, 8 вересня 1380 року, Димитрій Іванович, після повернення з поля бою, відвідав Троїце-Сергієву Лавру. Преподобний Сергій Радонежський, ігумен обителі, раніше благословив його на бій з невірними і дав йому з числа братії своїх двох ченців – Олександра Пересвета і Андрія Осляблю.

Стоїть Мадонна в білому покрові.
Над Всесвітом стоїть вже стільки літ!
І сяйвом материнської любові
Оберігає і рятує світ.

Ідуть до Неї немічні і хворі.
Несуть дітей, ведуть калік, сліпих,
Ідуть до Богоматері у горі,
Щоб змилувалась, зглянулась на них.

На іконі зображена Божа Матір і втілена з Неї Премудрість - Син Божий. На іконі Софії Київської зображено храм, усередині якого стоїть Богоматір в хітоні, з покривалом на голові. Руки і долоні Її розпростерті. Божа Матір тримає Предвічного Младенця, Який благословляє правою рукою. По обидві сторони зображені сім Архангелів з ​​розпростертими крилами, які тримають знаки Свого служіння в руках: з правого боку - Михаїл з полум'яним мечем, Уриїл - з опущеною вниз блискавкою та Рафаїл; з лівого боку - Гавриїл з квіткою лілії, Селафиїл, Ієгудиїл - з царською короною і Варахиїл - з квітами. Під хмарою зображений амвон з сімома сходинками (зображає Церкву Божу на землі), на яких стояит праотці і пророки. На кожній з семи сходинок амвона є написи: віра, надія, любов, чистота, смиренність, доброта, слава. Сім ступенів амвона затверджуються на семи стовпах, на яких написані взяті з Апокаліпсису зображення і їх пояснення.
Святкування ікони - 21 вересня за н. ст. у день святкування Різдва Пресвятої Богородиці.

Але створіння “стогне і разом страждає” (Рим 8, 22) і починає повставати проти ставлення людей. Людина не може довгостороково свавільно використовувати природні ресурси. Якщо сучасну ситуацію не зупинити, то ціною зухвалості людини буде її самознищення.
Беручи до уваги вищевказане, а зокрема побоювання модерної людини, з повною свідомістю нашого обов’язку і батьківської духовної відповідальності, ми, разом із Святим Синодом, проголошуємо 14 вересня (за новим стилем) кожного року, коли святкується індикт, тобто початок церковного року – Днем захисту природного довкілля, днем, в який святий центр православ’я буде благати і молитись Богу за все створіння.
Цим патріаршим посланням ми закликаємо весь християнський світ кожного року в цей день звернутись спільно з Вселенським патріархатом із молитвою до Бога Творця всіх речей, висловити Йому вдячність за великий дар створіння і просити про його захист та спасіння. Рівночасно з батьківською турботою ми просимо віруючих людей цілого світу, щоб вони разом із своїми дітьми шанували та оберігали природне довкілля, а також закликаємо всіх тих, кому довірена політична відповідальність за їх країни, без зволікання зробити заходи, необхідні для охорони та збереження створіння природи.

О Пресвята Діво! Ти – Невіста Бога Отця і Матір Божественного Його Сина Ісуса Христа!
Ти - Цариця Ангелів і спасіння людей, виявлення грішників і кара боговідступникам. Помилуй і нас важко згрішивших і не виконувачів заповідей Божих, порушників обітниці хрещення і багато інших, які обіцяли виконувати. Коли Дух Святий відступив від царя Саула, тоді страх і смуток напали на нього і тьма відчаю та безрадісний стан душі мучили його. Тепер і ми за гріхи наші всі втратили благодать Духа Святого.
Розум наповнився суєтою думок, забування про Бога затьмарило душі наші, і тепер тиснять серце усілякого роду печалі, скорботи, недуги, ненависть, зло, ворожнеча, помста, злорадство та інші гріхи. І не маючи радості й утіхи, просимо Тебе, Матір Бога нашого Ісуса Христа, умолити Сина Твого простити нам всі наші гріхи і послати до нас Духа Утішителя, як послав Він Його на апостолів; Хай утішені та просвічені Ним заспіваємо Тобі благодатну пісню: радуйся Пресвята Богородице, Яка на спасіння додала нам розуму. Амінь.
Святкування ікони 15 та 28 серпня.

Давно колись у древній Іудеї
Священик жив Захарія з жоною.
Дітей не мали, а тому юдеї
Обходили неплідну стороною.

В той день служив Захарія у Храмі,
Коли з'явився Янгол перед очі:
-Не бійся, муж, твою молитву саме
Почув Господь, а глас Його пророчий.

Свіча скапувала сльозами воску додолу, легкий димок ледь чутно підносився увись і розсіювався серпанком у кімнатній напівтемряві. Мерехтлива димчаста тінь плавно падала на поверхню ікони, що стояла на столі. Крізь маленький вогник воскової колони проглядався силует Матері Божої з Дитям на руках. Маленький Ісусик з ніжністю притулився до личка Матері і лагідно обійняв лівою ручкою Її за шию.
Скільки молитов, скільки прохань довелося вислухати Матері Божій від тих, хто з вірою га благоговінням припадав до цієї освяченої віками ікони, - почула голос бабусі Яринка, що притишилася у кімнаті і зачудовано розглядала ікону. - Скільком християнам у бідах та скорботах допомогла Вишгородська Богородиця. А ще ця ікона - один із найбільших українських скарбів... Чи знаєш, скільки всього вона пережила і побачила у своєму житті? Скількох князів благословила на початку їхньої великої діяльності. Не один раз вона рятувала християн і від завойовників.
День особливого вшанування Вишгородської (Володимирської) ікони Пресвятої Богородиці - 28 квітня (за новим стилем).

Якось Гліб прийшов до тата:
- Дедьо, хочу я спитати: Бог у нас один?
- Один.
- Але ж є у Нього Син.
Третім є ще Дух Святий,
-каже батькові малий.
-Як же твердиш ти: Один
троє: Дух, Отець і Син.