ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК. Літургія Ранішосвячених Дарів
Наскільки ліпше було б тобі нагодувати душі спраглих, ніж проколоти вуха і причепити до них для порожньої мети те, що могло б доставити нагальну їжу багатьом біднякам! Невже бути багатою означає, на твою думку, мати славу? Невже прикрашатися золотом Ти вважаєш важливою справою? Якби навіть все це придбано було і праведною працею, і тоді твоя поведінка достойна найбільшого осуду. Коли ж і придбано ще неправедним шляхом, то уяви, який безмірний злочин. Але ти любиш похвалу і славу? Зніми з себе ганебний цей одяг, і тоді всі здивуються; тоді будеш насолоджуватися і славою, і чистим задоволенням...
Піст - не просто сума тих чи інших справ, але - період часу в житті людини, коли вона повинна вести зовсім інший спосіб життя. Цей спосіб життя вимагає концентрації всіх психофізичних ресурсів нашого організму (а не тільки душевних ресурсів)... Коли людина всім своїм єством перейметься духом голгофських страждань, вона сама з радістю і з любов'ю залишить все тлінне, пристрасне і солодке, щоб служити Господу, Розіп'ятому заради нас.
Пристрасть - гріховний навик, що проник у душу, протиприродня дія (рух) людської душі, що полягає в її захопленні чимось замість Бога. Коротко можна сказати, що пристрасть - це зло, яке увійшло в звичку.
ЧИТАЙ ПОЧАТОК ТУТ
Ти живеш в Instagram? Переписуєшся в меседжері коли поруч близька людина? Гортаєш стрічку новин у facebook коли маєш нагоду втішити засмученого чи познайомитися з новими людьми? Або потрібен статус про стосунки у VK, щоб кожен міг поставити йому лайк або сердечко? На смартфоні увімкнено сповіщення з соціальних мереж? Тоді хутчіш переглянь трихвилинне відео на цю тему.
Колись почув таку фразу: "Бог, як правило, допомагає людям через людей". Насправді так і є. Але чому? Невже Він не міг би зробити це Сам?
Перше, що спадає на думку, коли вимовляю або чую слово «піст», це думка про те, що ми не вміємо правильно постити. У нас, найчастіше, відсутні духовний досвід і духовна школа посту.
Процес становлення і життєдіяльності особистості значною мірою залежить від духовно-морального виховання, а могутність і процвітання держави – від духовного і морального стану її громадян. З перших років незалежності України в державних школах розпочалося викладання предметів духовно-морального спрямування спочатку в західних, а далі у всіх інших областях.
