"Вознесіння", Київський Псалтир, 1397 рік
Вознесіння входить до дванадцяти церковних свят, а отже, зустрічаємо його на іконостасах із празничковим рядом.
На відмінно від багатьох інших празничків, композиція Вознесіння практично незмінна.
"Вознесіння", с. Дальова, 1 пол. 16 ст.
Ікона поділена на дві частини - земну, на якій бачимо одинадцять апостолів та Богородицю посередині; та небесну - на ній зображено Христа в Славі. Зазвичай, Ісус одягнений у золото-багряну або білосніжну одіж та благословляє одною або обома руками. Він сидить у мандорлі, що символізує небесні сфери (інколи бачимо ще й веселку як Його престіл). Найчастіше, мандорлу до небес піднімають два або чотири ангели. Ще два стоять поміж апостолів і пальцями вказують на Христа. Від 17 ст. замість круглої мандорли зображали більш реалістичні хмари, більш буквально трактуючи Євангелія. Слід зазначити, що зображення Ісуса в мандорлі і з білосніжним або сяючим золотом одягом ґрунтується на сюжеті Преображення, яке більш детально описує Христа в Славі.
"Вознесіння", іконостас із с. Стара Скварява, серед 16 ст., Перемишська школа іконопису
На фоні бачимо пагорб, що символізує Оливну гору, - місце Вознесіння Ісуса в небо. На деяких іконах на ній можна бачити відбитки Христових ніг.
Не можна оминути увагою ікони із оригінальним варіантом трактування фрази: "а хмара забрала Його сперед їхніх очей…". На таких образах ми не бачимо Христа, а лише Його ноги, оточені хмарами.
На зображеннях кін. 19 - поч. 20 ст. можна бачити Христа, який щойно здійнявся в небо і перебуває трохи вище учнів.
"Вознесіння", Львівська школа, 1 пол. 17 ст., храм. св. Параскеви, м. Львів
За матеріалами Михайла Скопа
