Іконографія Преображення Господнього

Поява старозавітніх пророків Мойсея та Іллі символізує собою зв'язок Старого та Нового Заповітів, а також небесного і земного світів, бо ж Мойсей єдиний, хто бачив Бога і залишився живим, а Ілля не помер, а був віднесеним на небо. Так Ісус у своєму Преображенні показав не лише свою божествену природу, єдність із Богом-Отцем, а ще й перемогу над смертю.



Присутність трьох апостолів не випадкова. Згідно Старозавітного Закону, правдивими слова про якусь подію вважалися лише тоді, коли їх підтверджують двоє або троє свідків.



Цікаво зазначити, що за назвою гори Фавор, де імовірно відбулось Преображення, в 14 ст ісіхастом Григорієм Паламою було названо термін "Фаворське світло", що означає незриме божественне світло. Ця ідеологія відобразилась в іконописі: фаворським світлом називають яскраві вибілення на тілесних партіях та одязі святих.



В українському іконописі "Преображення" зустрічається в празничковому ряді іконостаса і як храмовий образ. Зазвичай, постаті апостолів дуже динамічні, що разом із діагональним зображенням лещат (декоративних виступів на трьох скелях) надає симетричній композиції помітний рух. Найпомітніший він на іконах кін 15- поч16ст. У свою чергу, верхній регістр із Христом та пророками найчастіше статичний і повітряно-нерухомий. Христос зображається в білих або ледь забарвлених шатах. Його постать оточена мандорлою, що символізує Його небесну славу. Починаючи від 17 ст. навколо Ісуса та пророків починають зображати хмари. Мойсей мальований із скрижалями, а Ілля із сувоєм. Його волосся скуйовджене і, частіше всього, сиве, на противагу Мойсею, що найчастіше має коричневе волосся та бороду.