Успіння Богородиці каплиця св. Трійці, м. Люблін. Майстер Андрій та учні, 1420 р.
Найпоширенішою є композиція, на якій зображено сам момент смерті Богородиці. Пречиста значно більша за інші фігури на смертному одрі в центрі ікони. Навколо неї - апостоли, святителі. Над тілом Богородиці в мандорлі з ангелами зображено Христа, що тримає її душу, яка нагадує немовля в пеленах. Над Ісусом в хмарах зображено пророків та ангелів, що спустили їх з небес. У верху композиції часто зображається Богородиця, що сидить на троні. Вона оточена мандорлою, яку підносять на небо ангели. Таким чином ми бачимо ще й сюжет вознесіння тіла Діви Марії. У пізніших композиціях (поч. 18 ст.) у верхньому регістрі бачимо сцену Коронування Богородиці, що прийшла до нас із Західної традиції. Внизу ікони часто зображається мініатюрна композиція відрубування рук Афонія Архистратигом Михаїлом. Цікавим тут є те, що маляр надавав першосвященнику риси та костюм сучасного йому раввина. На задньому плані в ролі Єрусалима художник схематизовано малював характерну його епосі забудову.
Успіння Богородиці, Олексій Горошкович, середина 16 ст.
Сюжет Успіння вельми популярним в українському народі, про що свідчить велика кількість ікон та церков, присвячених цьому празнику.
Успіння Богородиці, Марко. Канон, 1676 р.
Починаючи з 18 ст класична композиція видозмінюється. Так, на багатьох іконах у верхньому регістрі починає зображатися сюжет Коронування Богородиці, притаманний Західній традиції. Крім того, зустрічаються ікони, на яких зображено не смерть, а вознесення Марії на небо. Тут ми бачимо апостолів, що відкрили гріб, а знаходять лише поховальний одяг Марії. Вона ж, в оточенні ангелів, підноситься на небо. Існує багато образів, композиція яких значно спрощується, залишаючись без тих, чи інших елементів. Так відсутній Христос, і ми бачимо сцену Оплакування, або зображено лише двох верховних апостолів - Петра і Павла. Окремо слід розглядати сцену Успіння, де навколо смертного одра Богородиці моляться ангели. Такий сюжет притаманний найбільше 19 ст., особливо народному малярству, зокрема в епістиліях, та літографії.
Успіння Богородиці, Калуш, кін 16 ст.
Глибокий символізм доповнюється предметами, зображеними на образі. Зверху на престолі бачимо хрест і свічники, а на підлозі - корону (Богородиці як Цариці Небесної), лілію (символ непорочності і Благовіщення) та Біблію. Менш часто зустрічається кинджал, як ілюстрація слів Симеона: "І меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!" (Лк. 2:35).
Успіння Богородиці. Йов Кондзелевич, іконостас Скиту Манявського до 1702 р.
Особливо цікавим цей сюжет є в епістиліях (кількасюжетних зазвичай хатніх іконах). На таких образах особливо тонко і виразно передано таїнство успіння, ікони щедро прикрашені рослинними мотивами.
Успіння Богородиці, П'ятницький іконостас, м. Львів, Львівська школа, 1 пол. 17 ст.
Успіння Богородиці, Києво-Печерська Лавра, 2 пол. 18 ст.
Михайло Скоп
