Ікона пророка Мойсея Боговидця (1531 до Р.Хр.)

В іконописі Мойсей найчастіше зустрічається в пророчому ряді іконостаса, іконах "Богородиця з похвалою", на Страшному Суді (веде євреїв до Господа) та "Преображення". Також зустрічаються сюжетні сцени книги "Вихід" - переведення через море, Мойсей на горі Синай та ін. В українському іконописі звично зображається довгобородим із довгим сивим або коричневим волоссям. Цікавою є традиція зображання рогів у вигляді двох здійнятих пасм волосся. Вона походить від помилки, допущеної при створенні Вульгати - перекладу Біблії на латинську мову IV ст. Йдеться про книгу Вихід 34.29: "І сталось, як сходив Мойсей із Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його, як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом".



В давньоєврейській писемності немає голосних букв, а, отже, писане "qrn" (промінь) при прочитанні звучить як "промінь" або "ріг". А отже, в латинському варіанті обличчя Мойсея описувалось не променистим, а рогатим. Проте вже в 16 ст помилку було виправлено, проте традиція залишилась. В українському іконописі цей звичай зустрічається від середини 17 ст під впливом західноєвропейського мистецтва.



Пророк одягнений в жовто-блакитні, або синьо-червоні шати. Інколи - каптур, яким прикривався Мойсей, щоб люди, які на нього дивляться, не сліпли.
Звичними його атрибутами є сувій із цитатою неупалиму купину, гора Сінай, неупалима купина або скрижалі Заповіту. Слід зауважити, що на іконах "Богородиця з похвалою" зображається саме гора з неупалимою купиною та/або сувій з цитатою про неї, бо, згідно християнської традиції, вона є символом Богородиці, що носила в собі божественний вогонь, та не згоріла від нього. На таких іконах як найбільший старозавітній пророк Мойсей найчастіше розміщений найвище у лівому ряді.