Лазарева субота. Воскресіння праведного Лазяря (+іконографія)

Воскресіння Лазаря описано в Євангеліях від Луки та Івана (XI. 1-45). Ось момент самого воскресіння із Євангелія від Івана XI 39-44: "Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі... Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш? І зняли тоді каменя. А Ісус звів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув. Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене. І, промовивши це, Він голосно промовив: Лазарю! Ви­йди геть. І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив."



Сюжет зображався ще в ранньохристиянські часи. Як стверджує М. Покровський, перші триста років художники зображали лише момент воскресіння і головних персонажів - безбородого Христа і Лазаря, як нагадування про воскресіння на саркофагах і стінах катакомб. Поступово кількість персонажів збільшилась, композиція набрала знайомого нам вигляду:
Христос благословляє загорнутого в саван Лазаря, за спиною Спасителя - апостоли, а за гробом Лазаря - юдеї, які прикриваютья, щоб не чути смороду. Перед гробом стоїть чоловік, який відсунув кришку гробу. В ногах Ісуса - Марта та Марія, сестри воскреслого, що символізують Синагогу і Церкву. Марта, яка слідкує за матеріальним служінням і дотриманням Закону, одягнена в синій мафорій і стоїть на колінах перед Христом. А Марія, що уособлює палку християнську віру, цілує ноги Ісуса. Одягнена вона в червоний мафорій. Кольори їх одежі підкреслюють характер служіння кожної із сестер (проте в деяких іконах кольори переплутані) На фоні - дві гори, що теж уособлюють собою стару і нову віру та часто ділять композицію на дві частини - тих, хто пізнав Христове вчення і юдеїв, до яких Ісус прийшов, щоб врятувати. А за ними - міські стіни Єрусалиму.



Слід зазначити, що окрім зображання згідно Євангелій, ще є варіант композиції, основа якої лежить у Псалмах. Так, в Київському Псалтирі (1387р.) бачимо досить відмінну композицію, із XLVIII, 16 псалмом, присвяченим цій події. Текст цікавий тим, що в ньому Лазар сам звертається до Христа, щоб Він воскресив його. На данній композиції, бачимо Христа, апостолів, сестер померлого і юдея, що відкотив камінь, на фоні гір. Особливість тут - душа Лазаря у вигляді дитини в білому. Під всією композицією, відсторонено зображений помираючий бородань - це пекло, з якого вирвалась душа (Як зазначила Галина Друзюк, про ще свідчать ледь помітні промені світла, що підкреслюють рух душі, сяючи від дитини на Пекло). Виходячи з вищезазначеного, тут ми бачимо воскресіння душі, а не тіла, а отже дещо інше сприйняття перемоги Христа над смертю.