Благовіщення Пресвятої Богородиці

"Сьогодні початок нашого спасіння і явління відвічного таїнства: Син Божий стає Сином Діви" (Тропар). Ось таким похвальним гимном наша Церква вітає Благовіщення, називаючи його початком нашого з вами спасіння. І слушно, бо це свято належить до найважливіших в церковному році.
Св. Афанасій Великий (†373) у своїй проповіді на Благовіщення називає його першим у ряді празників, бо він починає діло спасіння людського роду. Основа цього свята - радісна подія Благої Вістки Діві Марії - записана у євангеліста Луки (І, 26-28).

У галілейське місто Назарет у дім Йосифа до святої Діви Марії шостого місяця по зачаттю Іоанна Хрестителя посланий був Архангел Гавриїл. Увійшовши до Діви Марії, він промовив: «Радій, благодатная. Господь із тобою! Благословенна ти між жонами!» Вона ж стривожилась цими словами і почала роздумувати, що б означало таке привітання. Ангел промовив до неї: «Не бійся, Маріє, — бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина народиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великим і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престол Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця».

А Марія озвалась до ангела: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?» І ангел промовив у відповідь їй: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те й Святе, що народиться, буде Син Божий. А ота твоя родичка Єлизавета — вона зачала в своїй старості сина і оце шостий місяць для неї, що звуть її неплідною. Бо для Бога нема неможливої жодної речі!» А Марія промовила: «Я ж Господня раба. Нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лук. І, 28 — 38). І відійшов від Неї ангел, і Свята Діва пішла до родички своєї Єлизавети. Єлизавета зустріла її таким привітанням: «Благословенна Ти між жонами і благословенний Плід утроби Твоєї!» (Лук. 1, 42).

А Марія промовила їй: «Величає душа моя Господа і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Іменнясвяте і милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його!» (Лук. І, 46—50).

Таїнство Благовіщення має превелике значення хоча б тому, що від нього починається Новий Заповіт, починається наше спасіння. На благу вість Архангела про воплочення Божого Сина чекало людство довгі-довгі тисячоліття. На ту благу вість чекали небо, земля, душі праведників в аді. З цим днем сповнилася Божа обітниця послати Спасителя, бо цього дня "Слово стало тілом, і оселилося між нами" (Іоан, 1, 14).

З хвилиною благовіщення ангела Божий Син починає перші хвилини життя в дівичому лоні Діви Марії. На тлі цього празника ясно виступають Її привілеї Богоматеринства і Дівицтва.

Святкування Благовіщення почалося у Східній Церкві при кінці IV або з початком V століття. Цісар Маврикій (582-602) робить цей празник обов'язковим у цілій своїй державі. В перших століттяї празник уважався Господнім у всій Вселенській Церкві (його назви - "Христове Зачаття", "Благовіщення про Христа", "Початок Відкуплення" і т.п.).
Лише в VII ст. свято входить до Богородичних празників.

Празник Благовіщення в Русі-Україні був по Успінні другим Богородичним празником, якому у Києві була присвячена церква в першому столітті християнства.

Князь Я. Мудрий на золотих воротах у Києві збудував храм у честь Благовіщення. В храмі Благовіщення князь 1037 року віддав в опіку Божої Матінки весь український народ.

Надзвичайно цікаві традиції нашого народу. Все, що народиться в цей день, погано ростиме, — бо від благовісного теляти добра не ждати. Благовісне яйце під квочку не кладуть. Бог благословляє в цей день рослини, і все починає рости. Цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава…

„Для всіх земних Ти — початок спасіння нашого Богородице Діво!” (Кондак передпр.). До Божественної слави й безсмертя покликані і ми всі, хто з вірою й любов’ю та молитвою вдається до Заступниці роду християнського. Вона радісно приймає молитви, сердечні прохання і тих, хто дівствує, і тих, хто перебуває в одруженні; сповнює радістю серця людей, які наближаються до Неї в журбі й смутку, подає їм благодатну поміч і освячення. Всім доступна Вона, як Провідниця і Мати Господа нашого Ісуса Христа. У Своєму передсмертному заповіті на хресті Він не одного улюбленого ученика дав їй для синівського піклування, а всіх християн Він дав їй за синів і дочок, щоб вони користувалися її велелюбним материнським піклуванням.

У великий і світлий день початку нашого спасіння, від усього серця благаймо: „Втілившись незмінно, Боже, мир світові даруй!” (Стих, на стих.). Амінь.

Благовіщення Пресвятої Діви Марії Православна Церква святкує 7 квітня (нов. ст.).






Джерело: Сайт ХРАМУ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТИХ і Львівського молодіжного православного братства