Сім публікацій про стосунки, які необхідно прочитати кожному.

Збережіть собі посилання і читайте по одній статті в день.

Обов'язково застосуйте отримані знання одразу після прочитання.
З Богом :)

Закон Божий, який вивчають у школах, не має на меті дати дітям знання Бога (це знання він припускає вже існуючим); він дає дітям тільки знання про Бога.

А так як знання про Бога, як і всяке інше знання, засвоюється тільки розумом і пам'яттю, то вивчення Закону Божого в школі звичайно стає якимось далеким, зовнішнім засвоєнням релігійних істин, які не проникають у глибину душі. Знання Бога відрізняється від знання про Бога. Знання Бога - безпосереднє сприйняття Бога внутрішнім почуттям, знання про Бога - надбання розуму й пам'яті.

Про знання Бога говорить Євангеліє: «Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа (Ів. 17, 3). Про те ж саме говорить пророк Ісая: «Віл знає володаря свого, і осел - ясла пана свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє (Іс. 1,3).

І саме слово "релігія" означає не просте поняття про Бога, а живий зв'язок між живими істотами - людиною й Богом.

ПОЧАТОК
Уривок з послання до Ефесян, який читається під час таїнства Вінчання, говорить про значення шлюбу вже зовсім з інших позицій - не утилітарних чи практичних. Цей уривок говорить про містичне значення шлюбу і зводить його на таку висоту, яка, як здається, не може бути досягнута людиною: "Чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, той себе самого любить. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву, бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від костей Його. Тому залишить чоловік батька й матір, і пристане до своєї жінки, і будуть двоє одна плоть. Тайна ця велика; я говорю щодо Христа i Церкви. Отже, кожен iз вас нехай любить свою жiнку, як самого себе; а жiнка нехай боїться свого чоловiка. (Еф. 5, 28-33)

Митрополит Антоній Суржський в одній з кращих своїх бесід про кохання і шлюб сказав: «Любов - дивовижне почуття, але це не лише почуття, це - стан всієї істоти. Любов починається в той момент, коли я бачу перед собою людину, бачу її сутність. Звичайно, коли я кажу: "Я бачу", я не хочу сказати "осягаю розумом" або "бачу очима", а маю на увазі "осягаю всією своєю суттю". Якщо можна дати порівняння, то так само я осягаю красу, наприклад, музики, красу природи, твору мистецтва, коли стою перед ним у здивуванні, в безмовності, тільки сприймаючи те, що переді мною знаходиться, не будучи в змозі висловити це ніяким словом, окрім як вигукнути: "Боже мій! Як це прекрасно! "Таємниця любові до людини починається в той момент, коли ми на неї дивимося без бажання нею володіти, без бажання володарювати, без бажання яким би то не було чином скористатися її дарами або її особистістю, тільки дивимося і захоплюємося тією красою, яка нам відкрилася».