Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Життя і страждання святої великомучениці Параскеви П’ятниці
    У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн,…
  • Що робити коли померла близька людина?
    Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого…
  • Православний церковний календар на листопад 2017 року Божого
    Місяцеслов на листопад 2017 року Божого Церковний календар листопад…
  • Популярне
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Життя і страждання святої великомучениці Параскеви П’ятниці
    У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн,…
  • Що робити коли померла близька людина?
    Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого…
  • Православний церковний календар на листопад 2017 року Божого
    Місяцеслов на листопад 2017 року Божого Церковний календар листопад…
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Листопад 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Листопад 2017 (5)
    Жовтень 2017 (2)
    Вересень 2017 (1)
    Серпень 2017 (2)
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Чому діти зневіряються в Бозі?

    Чому діти зневіряються в Бозі?

    Як виховати і зберегти віру в Бога у дітей?


    Читайте також Чи можна виховати релігійність у дітей?
    Чому ж одні люди виявляються здатними до кінця своїх днів знати Бога й вірити в Нього, а інші зневіряються ще в молодості? Як відбувається ця втрата віри і якими засобами можливо її зберегти або повернути?

    Перш ніж відповідати на це питання, я хочу сказати кілька слів тим, хто говорить, що не потрібно "нав'язувати" дітям релігійних вірувань.

    Релігійна віра не може бути нав'язана людині; вона не є що-небудь стороннє людині, вона є необхідною потребою людської природи, найголовніша зміст внутрішнього життя людини.

    Коли ми піклуємося про те, щоб дитина росла правдивою, доброю, розвиваємо в ній правильне поняття про красу, смак до прекрасного, ми не нав'язуємо їй чого-небудь далекого або невластивого її природі, ми тільки допомагаємо їй із самої ж себе витягати, наче звільняти з пелюшок, у собі самій вбачати ті властивості й схидьності, які взагалі властиві людській душі.

    Те ж саме потрібно сказати й про пізнання Бога.

    За принципом «не нав’язування нічого» дитячій душі, ми взагалі повинні би були відмовитися від усякого сприяння дитині в розвитку й зміцненні її душевних сил і дарувань. Ми повинні були б цілком залишати її на саму себе доти, поки вона виросте й сама розбереться, якою вона повинна бути і якою ні.

    Але цим ми не позбавили б дитину сторонніх впливів на неї, а тільки надали б цим впливам безладний і довільний характер.

    Повернімося до питання, чому одні люди до кінця своїх днів зберігають у душі своїй постійну, непохитну віру, тим часом як інші втрачають її, іноді втрачають остаточно, а іноді з великими зусиллями й стражданнями повертаються до неї?

    У чому полягає причина цього явища? Мені здається, це залежить від того, який напрямок приймає внутрішнє життя людини в її ранньому дитинстві. Якщо людина, інстинктивно або свідомо, зуміє зберегти правильне співвідношення між собою й Богом, вона не відпаде від віри; якщо ж власне "Я" займе в її душі неналежне йому головне й пануюче місце, віра в душі її затьмариться. У ранньому дитячому віці власна особистість, звичайно, ще не стоїть на першому місці, не стає предметом поклоніння. Чому й сказано: якщо не навернетеся й не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне. З роками власна особистість усе більше й більше зростає в нас, стає центром нашої уваги й предметом нашого догоджання.

    І це в самому собі зосереджене егоїстичне життя, звичайно, йде у двох напрямках - у напрямку чуттєвості, служіння тілу, і в напрямку гордості, вузької довіри й преклоніння перед розумом взагалі й перед своїм власним зокрема.

    Звичайно, буває так, що той і інший напрямок не сполучаються в тій самій людині. В одних переважають спокуси чуттєвості, а в інших спокуси безпристрасності. Чуттєвість із віком переходить іноді в статеву нездоровість, від якої бувають вільні натури, розумні й горді.

    Чуттєвість і гордість, як два види служіння власній особистості - це саме ті властивості, які проявлялися, як ми знаємо, у первородному гріху первозданних людей і збудували стіну між ними й Богом.

    Те, що трапилося з первозданними людьми, відбувається і з нами.

    Нездоровий напрямок нашого внутрішнього життя з дитинства, що приводить до розвитку в нас або чуттєвості, або гордості, забруднює чистоту нашого внутрішнього, духовного зору, позбавляє нас можливості бачити Бога.

    Ми відходимо від Бога, залишаємося одні у своєму егоїстичному житті з усіма наслідками, що випливають звідси.

    Таким є процес нашого відпадання від Бога.

    У тих же людей, яким вдається зберегти правильні стосунки з Богом, процес розвитку егоїстичних, почуттєвих і гордих налаштувань зустрічає перешкоду в пам'яті про Бога; вони бережуть у собі й чистоту серця, і смиренність розуму; і тіло й розум у них вводиться у свої межі їхньою релігійною свідомістю й обов'язком. Вони дивляться на все, що виникає в них у душі, ніби з певної висоти своєї релігійної свідомості, роблять належну оцінку своїм почуттям і прагненням і не дозволяють їм безконтрольно опановувати собою. При всіх спокусах, що чекають на них, вони не втрачають основний релігійний напрямок їхнього життя. У такий спосіб завдання й труднощі релігійного керівництва полягають у тому, щоб допомогти дитині, хлопчикові, юнакові або дівчині зберегти правильні стосунки між собою й Богом, не дати розвиватися в собі спокусам чуттєвості й гордості, якими засмічується чистота внутрішнього зору.

    Згадуючи свою молодість, я повинен зізнатися, що саме зазначеними мною внутрішніми процесами відбулася в мені в тринадцяти-чотирнадцятилітньому віці втрата релігійності. Потяг чуттєвості, що розвився в мені, і надмірна довіра до розуму, гордість безстрасності мертвили мою душу.

    І не я один, багато хто з моїх друзів страждали тим самим.

    Якби біля нас знайшовся спостережливий і досвідчений керівник і заглянув у нашу душу, то, можливо, він знайшов би в ній що-небудь і гарне, але головним чином знайшов би в ній лінощі, ласощі, облудність, скритність, самовпевненість, надмірну впевненість у своїх силах і можливостях, критичне й скептичне ставлення до чужих думок, схильність до поспішних і необдуманих рішень, упертість і довірливе ставлення до всяких негативних теорій і т.п.

    Не знайшов би він тільки в душі нашій пам'яті про Бога і народжуваної нею внутрішньої тиші й смиренності.

    Такого керівника в нас не було. Наш законоучитель, дуже поважний протоієрей, заледве встигав запитувати у нас уроки Закону Божого й пояснювати далі. А ці уроки мали для нас такий же зовнішній і байдужний характер, як і всі інші уроки. Поза уроками ми не бачили й не могли бачити законоучителя. До сповіді, єдиної в році, ми підходили несвідомо.

    І ніщо не заважало нам духовно вгасати й мертвіти.
    Фото: ArtemiJ, orthphoto.net

    ПРОДОВЖЕННЯ: Як дітям зберегти або повернути віру в Бога?
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com