Як зрозуміти, що саме ця людина є дана тобі Богом? Святі отці кажуть так:
- Якщо ти розумієш, що кохана людина рано чи пізно втратить молодість, постаріє, може захворіти, але тебе це не зупиняє;
- якщо ти хочеш бачити продовження вашої любові в дітях;
- якщо вас не лякають матеріальні або будь-які інші життєві труднощі;
- якщо ти готовий до можливого болю і страждань, які вільно чи невільно може завдати близька людина;
- якщо тебе не дратують найбільш неприємні звички коханої людини, і ти готовий їх терпіти також після весілля, то, швидше за все, це і є саме та людина.

Найпоширеніша думка про взаємини чоловіка і жінки базується, і небезпідставно, на текстах зі Священного Писання, що читаються привселюдно під час Таїнства Вінчання. Як вже зазначалося вище, спрощене розуміння того, що дружини повинні коритися своїм чоловікам (Еф. 5:22), часто викликає оплески з боку чоловіків, але спробуємо розібратися про що саме пише Апостол. Чи не виявиться, що Апостол Павло духовніший за нас, і що в своєму розумінні великої таємниці Христа і Церкви ми нічим не відрізнятимемось від стародавніх юдеїв, які кивали своїми головами, не розуміючи великої таємниці нашого спасіння (Мф. 27:39-43).

Чому люди, які від усього серця мріють мати свою сім’ю, дітей, часто бувають нездатні побудувати стосунки? Чому, знайшовши свою «половинку», не витримують перших випробувань і розходяться? Які помилки ми найчастіше робимо, намагаючись «побудувати свою любов»?

Про це розповідає педагог-психолог вищої категорії Тетяна Воробйова

Помилка перша: прив’язаність до батьківського дому

1. Ніколи не припиняйте доглядати за Вашою обраницею.
2. Бережіть власне серце. Ви зобов'язалися зберігати її серце, але так само слід пильно зберігати своє власне. Ставтеся з любов'ю до себе.
3. Закохується в неї знову і знову.
4. Завжди дивіться на її кращі сторони.
5.Ваше завдання - любити її такою, якою вона є, не чекаючи, що вона колись зміниться.
6. Повністю відповідайте за свої емоції.
7. Ніколи не звинувачуйте дружину.
8. Просто дозвольте Вашій жінці бути. Коли вона сумує або засмучується, не намагайтеся привести її до тями.
9. Веселіться. Не ставтеся до себе надто серйозно. Смійтеся і смішіть її. Зі сміхом простіше перенести все інше.
10. Щодня заповнюйте її душу. Вивчіть мови її любові, дізнайтеся, що дає їй відчуття власної значущості і цінності.

Коли люди сприймають свої відносини на рівні: «Ах, який гарний чоловік, який чарівний, розумний, цікавий і як багато від нього можна взяти!», - В цьому і полягає закоханість. Подружжя перестає бути один одному цікавим тому, що вони спочатку ставляться один до одного споживацьки, ще до шлюбу... Вони живуть, тамуючи іншою людиною свою спрагу - інтелектуальну, душевну, духовну, фізіологічну. І тоді люди швидко насичуються, випивають один одного, як коктейль в спекотну погоду. А якщо в серці звучить заклик: «Яка людина, як хочеться зробити її щасливою, як хочеться їй багато дати, їй послужити, їй стати в нагоді...», - тоді любов з часом тільки примножується.

Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який зрощує і доглядає свій сад. Садівник з любов’ю доглядає за своїми улюбленцями, поливає, одобрює, захищає їх від хворіб, підрізує гілки у дерев при формуванні правильної крони, прищеплює їм найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожного деревця і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час. Батьки, як турботливі садівники, огортаючи дитя любов’ю, повинні допомогти зрости особистості. Виховання – не адміністративне управління безсмертною дитячою душею, не сфера вседозволеності, а процес творчий і неповторний, у якому батьки повинні знайти золоту середину, щоб допомогти зростати тому, хто створений на образ і подобу Божу. Зауважу, що правильний шлях виховання – це дорога, якою ступає сім’я у своїй повноті, співпереживаючи зачаття дитятка і його народження, від народження до зрілості…

Неуважність
Дитиною потрібно займатися з малих літ, щоб у підлітковому віці не виникло серйозних проблем. Звичайно, батьки не в змозі звалити повністю її розвиток на свої плечі. Однак, є, наприклад, різні гуртки, студії, спортивні секції. Так, треба, щоб батьки напружувались, возили туди своє чадо. Але якщо цим не займатись, ми ризикуємо отримати в майбутньому конфлікт. Коли дитина увійде до підліткового віку, вона подивиться на свою сім’ю вже цілком усвідомленим поглядом і буде кидати багато злих докорів, демонструвати, що ображена на батьків і бачить деяку некомпетентність у справі свого виховання.

Часто запитують: тих, хто живуть у "цивільному шлюбі" Церква від себе відлучає?
Відповідаємо:
«Цивільним шлюбом» сьогодні прийнято називати ситуацію, коли, по суті вже перебуваючи в шлюбних відносинах, люди категорично не бажають їх реєструвати у будь-якій формі. З точки зору Церкви, такі стосунки є блудним співжиттям. А розпуста, згідно з християнським віровченням, - один з гріхів, що відлучають людину від Бога і Церкви. Тому не Церква відлучає від себе людей, що живуть «громадянським шлюбом», а вони самі відпадають від неї, Грішачи блудом.

Рецепти побудови міцних стосунків від психолога Олени Антонович

Чому в наш час так багато самотніх молодих людей? Що ми робимо у стосунках не так, від чого вони не складаються? Чого ми не знаємо про себе, що корисно було б знати? Нам багато що зрозуміло на словах. Ми знаємо, що сім’я для християнина – це шлях до Христа, що про любов чудово написав апостол Павло, що любов і пристрасть – дуже різні речі… Але знаючи все це на словах, ми дуже часто робимо помилки на ділі. Ми поговорили з психологом-практиком Оленою Антонович, автором консультативної програми «Теорія любові» - про те, що ми можемо і повинні змінити в своєму житті, щоб зустріти справжню любов.