Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ
    Євангеліє про Вознесіння Господнє Історія свята Вознесіння…
  • Божественна літургія у шосту неділю після Пасхи (трянсляція)
    Пряма трансляція Літургії з Свято-Михайлівського Золотоверхого собору…
  • Проповідь у неділю 6-ту після Пасхи
    До незвичних місць Нового Завіту можна ставитися двояко: або на…
  • Божественна літургія у Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі у п’яту неділю після Пасхи
    Пряма трансляція розпочнеться о 9:00 17 травня 2020 року Божого.…
  • 5-та неділя після Пасхи, про самарянку
    Бесіда Ісуса Христа із Самарянинкою Житія мучениці Фотина (Світлана)…
  • Популярне
  • ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ
    Євангеліє про Вознесіння Господнє Історія свята Вознесіння…
  • Проповідь у неділю 6-ту після Пасхи
    До незвичних місць Нового Завіту можна ставитися двояко: або на…
  • «Я священник» - документальний серіал
    Запрошуємо до перегляду цікавого ютюб-серіалу «Я священник» про життя…
  • Достойно є
    Молитва до Пресвятої Богородиці "Достойно є" у виконанні православних…
  • Божественна літургія у Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі у п’яту неділю після Пасхи
    Пряма трансляція розпочнеться о 9:00 17 травня 2020 року Божого.…
  • Неділя 5-та, про самарянку
    Тропар недільний, глас 4 Світлую воскресіння проповідь від ангела…
  • 5-та неділя після Пасхи, про самарянку
    Бесіда Ісуса Христа із Самарянинкою Житія мучениці Фотина (Світлана)…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Травень 2020    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Травень 2020 (13)
    Квітень 2020 (2)
    Березень 2020 (4)
    Січень 2020 (2)
    Серпень 2019 (1)
    Липень 2019 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Духовність і духівництво (ч.1)

    Духовність і духівництво (ч.1)Я хотів би спочатку визначити слово "духовність", тому що зазвичай, говорячи про духовність, ми маємо на увазі певні релігійні вираження нашого духовного життя, такі, як молитва, як подвижництво. Це стає зрозуміло з святоотцівських книг, як, наприклад, книги Феофана Затворника. Говорячи про духовність, як мені здається, треба пам'ятати, що духовність полягає в тому, що в нас діє Святий Дух. І те, що ми називаємо духовністю, зазвичай - це таємничий прояв дії Духа Святого.
    Це положення відразу ставить духівництву дуже чіткі межі, тому що тут йде мова не про те, щоб людину виховувати за якимись принципами, навчити її розвиватися в молитві або аскетично за якими-небудь трафаретами.

    Як користуватися святою водою?

    Як користуватися святою водою?Застосування святої води у повсякденному житті православного християнина є доволі частим. Наприклад, її вживають натщесерце у невеликій кількості, як правило разом із шматочком проскурки - особливо це стосується великої агіасми (води, освяченої напередодні і в самий день свята Хрещення Господнього), нею окроплюють своє житло. Особливою властивістю святої води є те, що, додана навіть у невеликій кількості до води звичайної, вона передає благодатні властивості і їй, тому у випадку нестачі святої води її можна розбавити простою.

    Як читати Святе Писання?

    Як читати Святе Писання?Суттєво важливо, щоб те, що ми читаємо, втілювалося, ставало життям. Прочитана молитва повинна стати програмою дії, а не програмою, яку ми представляємо Богу виконати за нас. Якщо ми прочитали уривок із Писання і він щось значить для нас, він повинен стати життям, тоді він змінить нас достатньо, щоб цей же уривок наступного разу став абсолютно новим, так як ще наступного разу. Але якщо ми не змінимося, то нам буде здаватися, що це просто повторення. Знаєте, це все рівно що відправитися на прогулянку за місто.

    Бесіда під час різдвяного посту (ч.2)

    Бесіда під час різдвяного посту (ч.2)Коли ми думаємо про покаяння, перед нами завжди повстає темна або сіра картина скорботи, стиснутого серця, сліз, якогось великого горя через те, що наше минуле таке темне і недостойне: недостойне ні Бога, ні нас самих, ні того життя, яке нам запропоноване. Але це тільки одна сторона покаяння чи, точніше, такою повинна би бути тільки одна мить. Покаяння повинне розцвітати в радість і в подвиг. Без цього покаяння безплідне, без цього те, що могло б бути покаянням, перетворюється в розкаяння – безплідне і, часто, таке, яке вбиває життєву силу в людині замість того, щоб її збуджувати і оновлювати.

    Бесіда під час Різдвяного посту (ч.1)

    Бесіда під час Різдвяного посту (ч.1)Говіння – це момент, коли з обновленою силою і знову, по-новому ми повинні задумуватися над життям та над собою. Над життям – яким його Господь задумав для нас, і над собою – яким ми це життя зробили. В тому й полягає покаяння, щоб немовби виміряти відстань між тим, що задумав Господь, і тим, що ми здійснили; між тим, що нам було дано і що ми використали чи ні, виконали чи не виконали. Це треба робити – і не раз в житті. Ми часто відкладаємо цю задачу до нашої передсмертної години, до останньої нашої хвороби, до моменту, коли раптом виявимо, що невиліковно хворі або що перебуваємо в смертельній небезпеці. І тоді, перед обличчям страху, перед обличчям смерті, перед небезпекою ми раптом стаємо по відношенню до себе, до життя, до людей, до Бога – серйозними. Ми перестаємо грати в життя. Ми перестаємо жити так, немовби пишемо тільки чернетку, яка колись пізніше – о, набагато пізніше! тому що здається, що часу ж так багато попереду – буде перетворена у щось остаточне. І ніколи цього не буває, тому що старість, старіння тіла, виснаження розуму, раптова смерть, обставини застають нас зненацька і вже не дають часу. І дуже страшно думати, що може настати момент, коли виявиться запізно.

    Архистратиг Михаїл і сили ангельські

    Архистратиг Михаїл і сили ангельськіЄ місце в книзі Об’явлення, де тайноспоглядач Іоан оповідає нам, що коли прийде час і ми всі будемо в Царстві Божому, то кожен отримає ім’я таємниче, яке знає тільки Бог, Який дає його, і пізнає той, хто його отримує. Це ім’я ніби містить в собі всю таїну людини; цим ім’ям сказано все про неї; цього імені ніхто не може знати, окрім Бога і того, хто отримує його, тому що воно визначає те єдине, неповторне співвідношення, яке існує між Богом і Його творінням – кожним, єдиним для Нього творінням.

    Проповідь у 22-у неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 22-у неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 22-а після П’ятидесятниці. Притча про багача і Лазаря
    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    У чому гріх багатого, в чому правда убогого? Із нинішньої притчі може здатися, що суд Божий визначив гірку долю багатому тільки тому, що він був багатим і веселим на землі, і що лише ніби як втіху за скорботу на землі дав бідному Лазарю радість і спокій у лоні Авраамовому.
    Але це не так просто, чоловік не був винний в тому, що він багатий, і не заслуга людини в тому, що вона бідна. У Євангелії чимало людей заможних – в історії Церкви ще більше, – які зі свого надлишку були радістю і благословенням для інших, тому що вони були милосердними, жалісливими, милостивими. І ми знаємо дуже багато людей, які у своїй убогості робляться недобрими, жорсткими, немилосердними навіть до тих, хто, подібно до них, перебувають у нужді; не в цьому справа. Нас врятує не бідність, і нас не знищить багатство як такі.

    Проповідь у 21-у неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 21-у неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 21-а після П’ятидесятниці. Притча про сіяча

    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    Христос двічі говорить в прочитаному сьогодні уривку про слухання: "хто має вуха чути, нехай чує" і "почуйте, як ви чуєте" - тобто зверніть увагу, поставте перед собою питання про те, як ви чуєте слово Боже.
    Боже слово ми чуємо з року в рік в Євангелії, що читається в церкві, ми самі читаємо його день у день; що ж ми почули в цьому євангельському читанні? Ми зустріли Бога і повірили в Нього; ми зустріли Господа нашого Ісуса Христа, ми назвалися Його ім'ям, християнами, але які плоди ми принесли? Ми знаємо Бога, - знаємо, що Бог є Любов, любов невичерпна, любов глибока, любов хресна, така любов, яка віддала себе на повне розтерзання і беззахисність, щоб врятувати нас.

    Проповідь у 20-у неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 20-у неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 20-а після П’ятидесятниці. Воскрешення сина наїнської вдови

    В чудесах Христових відкривається багате і вражаюче нас відношення Бога до нашої землі і до нас, людей. З однієї сторони, Його співстраждання- не тільки здатність любити і бажати ніби зовні, але співстраждати разом з нами, глибше нас ( тому що Він бездонно глибокий) пережити страждання, скорботи і, часом, жах нашого земного буття.
    В сьогоднішній розповіді ми чуємо , що шкода стало Христу цієї матері, вдови, яка втратила єдиного сина, шкода, боляче, тому що не для того створив Він світ, не для того народжувався чоловік, не для того мати привела його в світ, щоб передчасно він помер. І в цій милості Христовій, в цьому співстражданні Христа, здатності разом з нами страждати нашими стражданнями, відкривається одна з сторін Божого ставлення до нас і до світу.

    Проповідь у 17-ту неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 17-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 17-а після П’ятидесятниці. Зцілення дочки ханаанки

    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    Ханаанка, яка приступила до Христа благаючи Його зцілити її біснувату дочку, язичниця, в час, коли євреї, єдині, хто вірив в Бога Єдиного, не спілкувалися з поганами, цуралися, їх. І ось ця жінка підходить до Христа: це вже говорить про те, що вона в Ньому побачила щось, чого вона не бачила в інших, що вона відчула щось у Ньому: чуттям, серцем вловила щось, що вселило їй довіру і зняло з неї страх, що вона буде прогнана.

    Проповідь у 15-ту неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 15-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 15-а після П’ятидесятниці. Яка найбільша заповідь?
    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
    Сьогодні Христос дає нам, або, швидше, нагадує нам про дві основні заповіді: про те, щоб любити Бога всім серцем нашим, всім нашим розумом, всіма нашими силами, (тобто всією владою і здатністю любити, які нам дані) і ближнього любити, як самого себе.
    Коли ми чуємо слово "заповідь", ми завжди згадуємо його, як наказ про те, що ми повинні зробити, а якщо не зробимо, то понесемо відповідальність, прийде покарання: але це слово має більш широкий смисл. Воно означає заповіт Божий даний нам, коли Він створив нас, то обдарував свободою, здатністю стояти на власних ногах, дав нам владу вибору і владу слідувати нашому покликанню або відвернутися від нього. І ось, це не "наказ" від Бога: це ніби настанова, або заповіт в тому розумінні, в якому людина, коли помирає, залишає заповіт, щоб його спадкоємці його виконали.

    Проповідь у 4-ту неділю після Пасхи

    Проповідь у 4-ту неділю після Пасхи
    Неділя четверта після Пасхи, про розслабленого

    В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа.
    Я хочу звернути вашу увагу на три риси сьогоднішнього євангельського читання. Перше: як страшно чути, що ця людина 38 років перебувала в крайній потребі, розбита тілесної хворобою, зламана, і що жодної людини не знайшлося, хто б йому допоміг... І те, що сталося з цією людиною, в даний час трапляється з мільйонами інших людей: бо ми холодні серцем, бо нам немає діла до того, що інші голодують, страждають хворобою, знаходяться в душевному розпачі, шукають і не можуть знайти свого шляху в житті, в кінцевому підсумку, знайти Живого Бога, - тому що ми холодні, мільйони людей залишаються у темряві і холоді, на самоті і в жаху.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою