Виховання дітей можна порівняти із працею садівника, який зрощує і доглядає свій сад. Садівник з любов’ю доглядає за своїми улюбленцями, поливає, одобрює, захищає їх від хворіб, підрізує гілки у дерев при формуванні правильної крони, прищеплює їм найкращі сорти, а найголовніше, знає особливості кожного деревця і має терпіння в очікуванні тих плодів, які можуть вирости на них, адже на все свій час. Батьки, як турботливі садівники, огортаючи дитя любов’ю, повинні допомогти зрости особистості. Виховання – не адміністративне управління безсмертною дитячою душею, не сфера вседозволеності, а процес творчий і неповторний, у якому батьки повинні знайти золоту середину, щоб допомогти зростати тому, хто створений на образ і подобу Божу. Зауважу, що правильний шлях виховання – це дорога, якою ступає сім’я у своїй повноті, співпереживаючи зачаття дитятка і його народження, від народження до зрілості…

Неуважність
Дитиною потрібно займатися з малих літ, щоб у підлітковому віці не виникло серйозних проблем. Звичайно, батьки не в змозі звалити повністю її розвиток на свої плечі. Однак, є, наприклад, різні гуртки, студії, спортивні секції. Так, треба, щоб батьки напружувались, возили туди своє чадо. Але якщо цим не займатись, ми ризикуємо отримати в майбутньому конфлікт. Коли дитина увійде до підліткового віку, вона подивиться на свою сім’ю вже цілком усвідомленим поглядом і буде кидати багато злих докорів, демонструвати, що ображена на батьків і бачить деяку некомпетентність у справі свого виховання.

Як я все встигаю? А хто сказав, що я все встигаю? Нічого я не встигаю! У мене ті самі проблеми. Робота, кар’єра, особисте зростання, спасіння душі, батьківщини, а також людства. Трудоголізм, перфекционізм і навіть трохи гедонізм. Часу на сім’ю і дитину катастрофічно не вистачає. От зараз я сиджу й пишу цю колонку замість того, щоб відірвати Тимоху від мультиків і піти з ним гуляти. І перш, ніж судити мене за це – на себе подивіться.

Можливо, спершу це здасться трохи дивним, а комусь зовсім безглуздим, але вагітність приносить користь. І, в першу чергу, самій жінці. Ось, задумайтеся, що відбувається з представницями прекрасної половини людства, як тільки вони дізнаються і усвідомлюють, що їх соціальний статус відтепер інший? Так, світ перевертається догори дном, і з цього часу життя змінюється настільки, що вже ніколи не стане таким як було. Можливо ті жінки, які народжували (або наслухались про вагітність і пологи) почнуть розповідати про токсикоз, загострення хронічних захворювань, неймовірних розтяжках, післяпологової депресії та та інші «приємності», які іноді супроводжують вагітність. Згодні. Це - не придумані факти і явища. Але, погодьтеся, всі вони виникають тільки з нашої вини (іноді, унаслідок поганої екології). Хто нам заважав до вагітності стежити за своїми зубами, а під час неї правильно доглядати за ними і пити препарати, які містять кальцій або ж елементарно раціонально харчуватися? Хто нам заважав доглядати за своїм тілом і не «лопати» по 6 тістечок перед сном, виправдовуючи себе тим, що «вагітним не можна відмовляти», «вагітним потрібно їсти за двох»? Але зараз розмова не про це. Давайте, все-таки, подивимося, яка може бути користь від вагітності.

Про те, чому і наскільки важлива проблема дитячих залежностей, яка їх духовна природа, та як цю проблему подолати, розповідає священик Павло Гумеров.

Гострота питання
Як і будь-якому парафіяльному священику, мені часто доводиться стикатися зі сльозами батьків з приводу того, що дитина втрачає себе, втрачає батьків, нічого не хоче: ні вчитися, ні працювати. Не хочу нікого лякати, але, користуючись моментом, закликаю батьків з усією серйозністю та відповідальністю поставитися до цієї проблеми, адже вона має тенденцію лише до загострення та погіршення. Зазвичай за порадами щодо дитячої залежності, не важливо, якої саме, люди звертаються запізно – дітьми треба займатися, доки вони маленькі. Треба розуміти, що дитині дуже легко потрапити в залежність від будь-якої пристрасті – у неї ще слабко розвинена воля, немає життєвого досвіду. Крім того, діти значно більш азартні, ніж дорослі, в них дуже поганий інстинкт самозбереження і в багато разів слабший, ніж у дорослого, імунітет до подібних спокус. До того ж, якщо ми маємо на увазі одну із найпоширеніших спокус – ігрову, то гра особливо притаманна дитячому віку, саме тому цією залежністю масово заражаються діти.

Серпик місяця зазирав у вікно величезної спільної дитячої спальні. Маленька Богданка розплющила очиці й заплакала.
— Богданко, чому ти знову плачеш? — тихо спитала няня, прочинивши до кімнати двері.
— Ми з мамою гралися в піжмурки, і вона так заховалася, що я ніяк не можу її знайти, — схлипуючи, пояснило дівчатко.
— Заспокойся, то був лише сон. Ти не можеш пам'ятати маму...
— Чому? Я знаю її! Тільки вона приходить, коли всі сплять.
— Ні, дитинко. Не встигла мама побачити, як ти з'явилася на світ.
— А куди вона так поспішала?
— Мабуть, до Отця Небесного, просити щастя для тебе...
— А що таке щастя? — шморгнула носиком сирітка.
— Не знаю. Напевно, бути комусь потрібним, - задумливо проказала старенька няня.
— Виходить, Бог не послухався моєї мами, тому я нікому не потрібна, — знову зайшлася плачем дівчинка
— Це не так, Богданко. Бог усіх і завжди чує. І Сам знає, коли виконати чиєсь прохання. Будь терплячою і допомагай мамі.
— Як?!

Оптимальним віком для народження дітей вважається 18-28 років для першої вагітності (деякі лікарі вважають і до 30 років) і до 35 років - для другої. Для чоловіків оптимальним віком для зачаття вважається від 18 до 45 років. Правда, вони здатні на це і після 60, але з віком погіршується якість і рухливість сперматозоїдів, підвищується ризик генетичних дефектів. Сперматозоїди оновлюються кожні 3 місяці. А дівчинка народжується із готовими яйцеклітинами, які ще не дозріли. Так з початку пубертатного періоду (статевого дозрівання), коли у жінки близько 300 тис. яйцеклітин, з віком втрачається приблизно 13 тис. яйцеклітин в рік. До 37 років в організмі їх залишається близько 25 тис., і з цього моменту їх кількість стрімко зменшується. До 43 років, як не сумно, запас практично вичерпується, відповідно, шанси завагітніти дуже малі.
Цікаві дослідження вчених про ризик народження дитини з аномаліями, наприклад синдромом Дауна. Ризик планомірно зростає з кожним роком, збільшуючись удвічі між 35 і 38 роками і в десять разів між 38 і 48. Якщо в 35 років один випадок синдрому Дауна припадає на кожні 335 зачать, то в 48 років - один на кожні 15.

Для частини українців патріотизм – це швидше за все актуальна тема для розмови, а не прагнення своїми діями жити для блага Батьківщини. Коли нічого робити – ми пишаємось. Пишаємось тим, що ми українці, і пишаємось, зазвичай, у когось на кухні під українську оковиту з українським сальцем. «А як не пишатись?» - спитаєте ви. Адже родом з України двоє легендарних Шевченків, брати Кличко, видатні лікарі та науковці. За 22 роки незалежності ми не стали повнолітніми та самостійними. Ми очікуємо на блага від держави, політиків і можновладців, але самотужки щось робити не поспішаємо. Тому й решта світу не розділяє нашої радості. Для них ми – відсталі, з епідемією алкоголізму, навіть серед дітей. Адже здобутки держави на світовій арені – справа не окремих геніїв народу, а спільний продукт всіх громадян.

Невидима дія благодаті, що передається через таїнство шлюбу тим, хто вінчається, полягає втому, що вона, як говорить Апостол, творить союз їх великою Тайною, оскільки робить його прообразом союзу Христа із Церквою: «Ця таємниця велика, говорить Апостол, я говорю про Христа і про Церкву» (Еф. 5,32). Відповідно благодать ця освячує і одухотворяє шлюбний союз двох осіб тому, що святий і духовний союз Христа і Церкви. Тому Апостол і говорить про християнський шлюб: "чесний шлюб і ложе непорочне"(Евр.13,4) і заповідає християнському подружжю: "Бо це є воля Божа, освячення ваше, щоб ви береглися від розпусти, щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості і честі" (1Сол. 4,34).
У чинопослідування Таїнства входить читання Євангелія. В ньому говориться про присутність Господа Ісуса на весіллі у Кані Галілейській. Тут Господь здійснює Своє перше чудо - перетворення води у вино. Прекрасно про це пише Іван Златоуст: "Не тільки Своєю присутністю, але і дарунком прикрасив Він весільну гостину. Своєю святою участю на весіллі Він освятив вінчання, мета якого - продовження роду. На весілля прийшов Той, Хто Сам є бажання і радість усіх. Прийшов, щоб благословити народження дітей, щоб зняти прокляття, дане жінці".

Дитина є душевною, вона потребує тепла і любові, а якщо цього не отримує, то у фізіологічному процесі починаються збої. У одному випадку це відбивається на обмінних процесах дихання і дитя починає фізично задихатися. Хоча його і годує материнська кров, мати дихає нормально і кисню у крові досить, але тим не менше, із причини браку любові, немовля починає фізично задихатися, тому починає перевертатися і, в крайніх випадках, обвивається своєю пуповиною. Починається кисневе голодування. Дитя пробує звернути на себе увагу, і робить це душевно. Переважно нелюблячі люди черстві, вони не чують тих тонких порухів дитячої душі. Тоді, не достукавшись душею (кричати воно ще не може), малюк починає домагатися уваги тілесно.