Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою дочкою священика Матфана з Віфлеєма, який походив з роду Левія. Вона вийшла заміж за святого Йоакима (пам’ять 9 вересня), котрий був родом з Галлії. Довго свята Анна була безплідною, але після 20 років, завдяки гарячим молитвам святого подружжя, Ангел Господній звістив їм про Зачаття Дочки, Яка благословить весь людський рід.
Пам'ять - 22 грудня.

Невидима дія благодаті, що передається через таїнство шлюбу тим, хто вінчається, полягає втому, що вона, як говорить Апостол, творить союз їх великою Тайною, оскільки робить його прообразом союзу Христа із Церквою: «Ця таємниця велика, говорить Апостол, я говорю про Христа і про Церкву» (Еф. 5,32). Відповідно благодать ця освячує і одухотворяє шлюбний союз двох осіб тому, що святий і духовний союз Христа і Церкви. Тому Апостол і говорить про християнський шлюб: "чесний шлюб і ложе непорочне"(Евр.13,4) і заповідає християнському подружжю: "Бо це є воля Божа, освячення ваше, щоб ви береглися від розпусти, щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості і честі" (1Сол. 4,34).
У чинопослідування Таїнства входить читання Євангелія. В ньому говориться про присутність Господа Ісуса на весіллі у Кані Галілейській. Тут Господь здійснює Своє перше чудо - перетворення води у вино. Прекрасно про це пише Іван Златоуст: "Не тільки Своєю присутністю, але і дарунком прикрасив Він весільну гостину. Своєю святою участю на весіллі Він освятив вінчання, мета якого - продовження роду. На весілля прийшов Той, Хто Сам є бажання і радість усіх. Прийшов, щоб благословити народження дітей, щоб зняти прокляття, дане жінці".