Духовно-моральне царство і його члени (ч. 5-та)

Чи можливо уявити собі царство, суспільство, дім, сім'ю, у яких члени, істоти духовно були б роз'єднані, відокремлені, існуючи не залежали б один від одного і не були б раді один одному? Святий апостол Павло, бажаючи відчутно показати цю істину, порівнює духовне царство з нашим видимим тілом, а союз і спілкування членів духовно-морального царства - з союзом і спілкуванням членів нашого тіла. Стан членів нашого тіла є взаємозалежним. Члени тіла, залежачи один від одного, допомагають один одному: "Якщо страждає один член, з ним інші страждають; якщо ж радіє один член, з ним веселяться й інші члени" (1 Кор. 12;26). Якщо хворіє член родини, йому співчувають й інші. Невлаштованість суспільства, станів викликає співчуття інших суспільств. Гірке становище держави примушує думати про допомогу й інші держави.

Оскільки ті, хто перейшов у загробне життя, все ж залишаються живими членами живого тіла Христового, то зі сказаного робимо висновок про тісний внутрішній зв'язок і безперервні взаємини світів загробного і нинішнього; безперервний внутрішній союз і взаємне спілкування живих з померлими невидимо, духовно продовжуються, інакше й бути не може.

Де життя, там діяльність і розвиток, бо його джерелом є Господь Бог.

А де немає життя, там стан і доля душ померлих жалюгідні. За словом Святого Письма там "плач і скрегіт зубів". Діла - пов'язують нинішнє з минулим і майбутнім з минулим, як наслідок попереднього, а з майбутнім, як основа для наступного. Діла пов'язують земне із загробним, пов'язують нас, живих, з померлими. У нашій діяльності відбивається минуле, нинішнє і майбутнє: і слава, і вічна пам'ять тим, хто поклав добрий початок розвиткові відомого предмета! Слава і вічна пам'ять тому, хто кинув добре насіння у безперервний моральний розвиток! Померлі посіяли, а ми користуємося плодами їхньої розумової діяльності. Зрозуміло, що ця діяльність мала своїх засновників - наших предків, які тому і нині живуть серед нас духом у своїх ділах.

Ті, хто перебуває на землі, розвивають ідеї своїх предків, або борються з поняттями минулого для їх викорінення. Добре, якщо сходить гарне насіння, і нинішнє покоління споживає плоди хороші, то добра слава і вічна пам'ять померлим родичам; Господь відплатить їм і кожному згідно з ділами. Нинішня діяльність у дусі Господа Ісуса Христа є плід трудів померлих, і їхній вічний спокій - безперечний.

ПРОДОВЖЕННЯ