Традиційно єпитимію, тобто духовний послух після покаяння для подолання гріха, на людину покладає священик. Він бачить, яка саме за змістом має бути єпитимія. Якщо людина духовно зріла, вона отримує один послух, якщо новоначальна у вірі - інший. Усе залежить від її готовності виконувати моральний подвиг, особистих якостей та здібностей.
Щодо покладання на себе єпитимії на свій вибір, то дійсно таке може бути. Євангеліє розповідає нам про митаря Закхея, який після того як почув, що Христос хоче прийти до нього в дім, розкаявся, пожадав виправити своє життя та дав обіцянку: скривдженим відшкодувати четверицею, а жебракам віддати половину свого маєтку.
Спасительне бажання змінити свій внутрішній стан та виправити поведінку викликає лише схвалення. Але треба пам'ятати, що в усьому має бути поміркованість та міра. Краще не давати Богові обіцянок взагалі, ніж дати, а потім не здійснити їх. Тому для того, щоб не покласти на себе занадто важку ношу, бажано порадитися зі священиком, який, маючи духовний досвід, обов'язково порадить таку єпитимію, яка принесе найбільшу духовну користь.
Митрополит Володимир
Щодо покладання на себе єпитимії на свій вибір, то дійсно таке може бути. Євангеліє розповідає нам про митаря Закхея, який після того як почув, що Христос хоче прийти до нього в дім, розкаявся, пожадав виправити своє життя та дав обіцянку: скривдженим відшкодувати четверицею, а жебракам віддати половину свого маєтку.
Спасительне бажання змінити свій внутрішній стан та виправити поведінку викликає лише схвалення. Але треба пам'ятати, що в усьому має бути поміркованість та міра. Краще не давати Богові обіцянок взагалі, ніж дати, а потім не здійснити їх. Тому для того, щоб не покласти на себе занадто важку ношу, бажано порадитися зі священиком, який, маючи духовний досвід, обов'язково порадить таку єпитимію, яка принесе найбільшу духовну користь.
Митрополит Володимир
