- Синку, доброго ранку! - тато відчинив віконниці, щоб яскравий потік сонячних променів влився в кімнату. - Прокидайся!
- Навіщо? - пробурмотів крізь сон Павло. - В нас канікули! - й повернувся на інший бік.
- Підемо до церкви, сьогодні ж Марії - другий день Різдвяних свят! Ну ж бо, швиденько!
- Зараз, тату, - знову почувся сонний голос Павла, - щe трішечки.
- Гаразд, десять хвилин ще можеш поніжитися, а тоді ми з мамою чекаємо тебе вже вмитого й одягненого на кухні. І дуже прошу не затримуватися, бо спізнюватися негарно, особливо до церкви.

Отче преблагий, Творче неба і землі, Ти сказав колись: не добре чоловікові бути самому на землі. І сотворив Ти помічницю йому. Чоловіка і жінку сотворив Ти і сказав: ростіть і множтеся і наповнюйте землю, і володійте нею. Ти промислом щедрот Своїх узаконив чесне подружжя в людях і тайною благодаті освятив його, щоб прославилося пресвяте ім'я Твоє в людському роді. Ти зволив і нам поєднатися в подружнє співжиття до кінця життя нашого на землі - повінчав Ти нас сяянням благовоління Твого. До Тебе припадаємо і Тобі молимося: володій серцями нашими і наповнюй їх завжди любов'ю один до одного, щоб не було між нами ні сварки, ні гніву, ні образи, але щоб носили ми любовно тягарі один одного, і служили один одному на допомогу й утіху. І щоб шануючи один одного жили ми в спокої та чистоті. Дай нам завжди чинити згідно заповідей Твоїх і у всьому виконувати волю Твою, щоб сподобилися ми благословення Твого тут на землі і осягнули вінець небесної слави. Бо Ти Бог милості і щедрот, і чоловіколюбства єси, і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духу нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

«Мій тато – повний ледар!» — заявила шестирічна Марійка мамі своєї подруги. «Це чому ж?» — запитала з подивом жінка. «Я його просила-просила зробити мені ліжечко для ляльки, а він все ледарює і не робить. А ось дідусь узяв і зробив. І моя мама говорить, що наш тато – ледар».
Хтось з дорослих з посмішкою на обличчі сприймає подібні заяви дітей на адресу батьків. Хтось чує в них знайому інтонацію – днями цю фразу вимовляли вони самі, тепер вона на вустах малюка. І тільки деякі вчасно спохвачуються, щоб виправити ситуацію – направити міркування дитини про батька в правильне русло.

Пасивність жінки у стосунках - це основна загроза для відносин. Жіночність жінки - це не просто природне самовідчуття, а невід'ємна частина особистості жінки, її усвідомлена активна роль. Жіночна жінка не просто робить те, що потрібно робити, вона прагне до певного позитивного результату.
Жіночна жінка дуже сильна, як жінка, і самостійна; такій жінці нестрашно довірити свої почуття, свої відносини, свою сім'ю, вона не потребує постійної допомоги і підтримки у всіх тих справах, що пов'язані з відносинами, вона знає до чого прагнути, і що робити, щоб відносини були міцними і цікавими.

Відповідно до канонічних правил, не дозволяється здійснювати вінчання протягом усіх чотирьох постів, у Сирну седмицю, Великодню седмицю, у період від Різдва Христового до Богоявлення (святки). За благочестивим звичаєм не прийнято здійснювати шлюби напередодні дванадесятих, великих і храмових свят, а також неділь щоб передсвятковий вечір не проходив у гучному весіллі й розвагах, але мати можливість приготуватись до свята чи неділі. Крім того, вінчання не відбувається по вівторках і четвергах (напередодні пісних днів — середи й п'ятниці), а також і у дні Усікновення глави Іоанна Предтечі (11 вересня) і Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).

Найчастіше ті, що готуються до вінчання спочатку реєструють цивільний шлюб у державних органах. Православна Церква вважає цивільний шлюб позбавленим благодаті, але як факт визнає й не вважає його незаконним блудним співжиттям. Проте умови дійсності шлюбу за цивільним законодавством і за церковними канонами мають розбіжності. Не всякий цивільний шлюб може бути освячений у церкві. Церква не допускає вступ у шлюб більше трьох разів. За цивільним законодавством дозволений четвертий і п'ятий шлюб, які Церква не благословляє. Не благословляється шлюб, якщо один із наречених (і тим більше обоє) виявляє себе атеїстом і говорить, що він прийшов на вінчання лише на настійну вимогу чоловіка або батьків.

У постанові одного з Карфагенських Соборів говориться: «Наречений і наречена, після отримання благословення, повинні проводити наступну ніч у дівоцтві із благоговіння до отриманого благословення». Церква засуджує нестримане проведення молодими людьми «медового місяця». Усякий щирий християнин ніколи не схвалить такого способу життя подружжя, при якому шлюб втрачає своє моральне значення і стає одним статевим зв'язком; почуттєва сторона виступає тут на перший план, займаючи неналежне їй місце.

Запрошуємо тебе взяти участь у зимовому православному молодіжному таборі, який відбудеться з 23 по 31 січня 2013 року у м. Калуші (Івоно-Франківська обл).
Табір – це шанс щось змінити у собі або своєму сприйнятті світу, розвинути приховані таланти і творчі здібності, зустріти давніх друзів та знайти нових, відчути себе невід’ємною частиною всеукраїнської християнської молодіжної родини. Якщо ти мрієш про це – їдь до табору!
Реєстрація: за тел. 096 965 07 86 (ігумен Макарій).

Урочисто й радісно відбувається Таїнство шлюбу. Від великої кількості запрошених: близьких, рідних і знайомих, - від блиску свічок, від церковного співу якось мимоволі стає святково й весело на душі.
Після вінчання молоді, батьки, свідки, гості продовжують свято за столом.
Але як же непристойно при цьому поводяться іноді деякі запрошені. Нерідко тут впиваються, вимовляють безсоромні слова, співають нескромні пісні, дико танцюють. Таке поводження було б ганебним навіть для язичника, що не знає Бога й Христа Його, а не тільки для нас, християн.

Наречений і наречена, тримаючи в руках запалені свічки, що зображують духовне світло таїнства, урочисто входять на середину храму. їм передує священик з кадилом, вказуючи цим, що на життєвому шляху вони повинні слідувати по заповідях Господніх, а добрі справи їх будуть, як фіміам, підноситися до Бога. Хор зустрічає їх співом псалма 127, у якому пророк-псалмоспівець Давид прославляє благословенний Богом шлюб; перед кожним віршем хор співає: «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі».Наречений і наречена стають на розстелений на підлозі рушник (білий або рожевий) перед аналоєм, на якому лежать хрест, Євангеліє й вінці.

Вінчанню передує заручення. Заручення відбувається на відзнаку того, що шлюб відбувається перед обличчям Божим, у Його присутності, за Його всеблагим Промислом і розсудом, коли перед Ним скріплюються взаємні обіцянки тих, що вступають у шлюб.Заручення відбувається після Божественної Літургії. Цим нареченому й нареченій вселяється важливість Таїнства шлюбу, підкреслюється, з яким благоговінням і трепетом, з якою душевною чистотою вони повинні приступити до його здійснення.

Мудрі християнські подружжя наближаються до ідеалу шлюбу, як правило, після закінчення двох-трьох десятків років спільного подружнього життя. Не без хвороб, не без помилок, не без потрясінь накопичують вони життєвий досвід, і чим вони розумніші, тим швидше до них приходить цей досвід, тим більшу користь вони витягують з конфліктних ситуацій. Думаю, що визначальним в успіху подружнього життя служить прагнення хоча б одного з подружжя зберігати заради Христа мир, любов та злагоду. Якщо ж кожен «тягне ковдру на себе», кожен схильний звинувачувати іншу половину, кожен налаштував себе на те, щоб вимагати, стягувати, очікуючи покаяння від того, хто провинився, то справи кепські ... Нагадаю пораду, дану сучасним пастирем подружній парі після вінчання: «Хто з вас розумніший, той нехай першим і поступається».