Тропар, глас 4
Небесних воїнств архистратиги, завжди молимо вас ми, недостойні, щоб вашими молитвами оберігали нас покровом крил духовної вашої слави, охороняючи нас, що старанно припадаємо до вас і взиваємо: "Від бід визволіть нас, як чиноначальники Небесних Сил".

Величання
Величаємо тебе, святий архистратиже Божий Михаїле, і всі воїнства, херувимів і серафимів, що прославляють Господа.

Кондак, глас 2
Архистратиги Божі, служителі Божественної Слави, ангелів начальники і людей наставники, корисного для нас просіть і великої милості як безплотних архистратиги.

Тропар, глас З
Великого придбала тебе, в бідах оборонця. вселенна, страстотерпче, що перемагаєш народи, бо, як подолав Лієву ти гординю і на подвиг сміливий надихнув Нестора, так, святий Димитрію, молися Христу Богу дарувати нам велику милість.

Величання
Величаємо тебе, страстотерпче Христів Димитрію, і шануємо чесні страждання твої, що за Христа витерпів єси.

Кондак, глас 2
Струмками твоєї крови, Димитрію, Церкву Бог окропив, давши тобі силу непереможну і зберігаючи місто твоє непорушним, бо ти Його твердиня.

Прокимен, глас 7
Звеселиться праведник у Господі і уповає на Нього.

Причасний
В пам'ять вічну буде праведник, лихої слави він не убоїться. Алилуя (тричі).

Преподобний Феофан, посник, жив у 12 сторіччі. Інших відомостей про його життя не маємо.

День його пам'яті звершується 24 жовтня, а також 11 жовтня у день Собору преподобних отців Києво-Печерських, які спочили у Ближніх печерах та в другу неділю Великого посту.

Тропар, глас 2
Апостоле, Христом Богом улюблений, поспіши визволити людей безпомічних, бо приймає тебе Той, Кому припадав ти до грудей. Моли Його, Богослове, щоб розвіяв темряву народів, і проси для нас миру і великої милости.

Величання
Величаємо тебе, святий апостоле Христів Іоане Богослове, і шануємо болісті і труди твої, що ними трудився у благовісті Христовім.

Кондак, глас 2
Велич твою, дівственику, хто оповість? Твориш бо чудеса і подаєш зцілення, і молишся за душі наші як Богослов і друг Христів.

У Києво-Печерському патерику їхнє життя не описане. Преподобний Онуфрій відбував свій подвиг мовчання в XII ст., а преподобний Онисим у XII-XIII ст. Інших відомостей про їхнє життя немає. Нетлінні їхні мощі спочивають відкрито у Ближніх печерах, а пам’ять відзначається також 28 вересня (11 жовтня за новим стилем) в складі Собору преподобних отців Києво-Печерських, у Ближніх печерах спочилих, та в другу неділю Великого посту.

Жила в в одному селі вбога вдовиця. Чоловік її на війні загинув, і лишилася вона сама з малими діточками. Тяжко вони бідували. Працювала жінка день і ніч, копійку до копійки збирала, щоб купити на весну корову. Кожен-бо знає: як є молоко в хаті, то й голод не голод.
Ось і Великоднем земля розквітла, ось і Юрія - урочисто вигнали громадою череду на пашу, вже й до весняного Миколи рукою сягнути.
Розплатився на празники з удовою хазяїн, у якого наймитувала. Порахувала вона свої зарібки та зраділа, як погожа днина: має, має грошей на корівку вистачити!

- Ваше Преосвященство, збирайтесь! - схвильовано промовив, дійшовши до єпископського кабінету, російський посланник у Японії барон Роман Романович Розен. - Війна!
Невеликий кабінет, обставлений дуже скромно (стіл, шафа, ліжко, бо кабінет був також і за спальню, кілька стільців), та ще вітальня - це й були покої єпископа Ревельського Миколая, керівника Російської духовної місії в Японії.
- Куди збиратися? Яка війна? Невже... - підвівся з-за столу владика.
- Саме так. Японські кораблі напали на наш флот в Порт - Артурі та Чемульпо. Всі російські піддані повинні покинути Японію. Збирайтеся.
- Покинути Японію... - вражено прошепотів єпископ.
16 лютого - вшанування пам’яті рівноапостольного Миколая, архієпископа Японського.

9 лютого - Перенесення мощів св. Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольського
Збігло трохи часу після гучної проповіді Іоана Золотоустого, і розгнівана цариця таки вислала свого викривача зі столиці аж у Вірменію. Ви думаєте, він засмутився? Можливо, та не через власну долю. Святитель Іоан цілковито довіряв Господеві та знав, що Бог посилає людей туди, де вони найбільше потрібні. Навіть у вигнанні Іоан Златоустий продовжував наставляти своїх духовних дітей - лиш тепер у листах.
Також святитель знав, що правда завжди перемагає. Так і сталося. Ім'я святого відновили у диптихах , а в 438 році його нетлінні мощі були повернені назад, до Константинополя - у храм Святих Апостолів.

...Це той різновид героїзму, що його ми бачимо в житті Йосипа - чоловіка Марії і опікуна Ісуса Христа. На мою думку, ми недостатньо цінуємо те, що він для них зробив. Марія, заручена молода жінка, ще майже дівчина, виявляється вагітною, маючи вельми несподіване пояснення того: «Я вагітна сином Бога». Ситуація ганебна. Що має думати Йосип, як мусить почуватися? Без сумніву - ображеним, спантеличеним, зрадженим. Але він - добрий чоловік, він не віддасть її на каменування, він просто «хотів тайкома її відпустити» (Мт. 1, 19).
В неділю після Різдва Христового вшановується пам’ять святого Йосипа-Обручника.

Йосиф старанно піклувався про Марію й Дитину. А коли Ангел повідомив йому про небезпеку, рятуючи Богородицю й Ісуса від злого Ірода, втік із ними до Єгипту, на довгі роки полишивши рідний дім. Чи ж легко було йому? Ні, нелегко, але вірно служив Йосиф Діві Марії й Божій Дитині. Багато терпінь і поневірянь випало на їхню спільну долю. І лише міцна віра в Бога, взаємна любов і повага допомогли їм подолати всі пере¬шкоди й небезпеки. Разом вони жили благочестиво, скромно, в любові та злагоді, у постійній молитві. До самої смерті оберігав Йосиф Скарб, довірений йому Богом, але не загордився - був скромним і лагідним до кінця своїх літ.
В неділю після Різдва Христового вшановується пам’ять святого Йосипа-Обручника.