Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
    Історія Успіння Божої Матері Тропар, величання, кондак свята Успіння…
  • Біблія українською для твого Android-смарфону
    Завантажуй додаток Біблія на Google Play :) Мова: українська …
  • АллатРа - обережно! секта!
    Протягом останніх років в Україні виникла і почала поширювати свою…
  • Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?
    Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон,…
  • Популярне
  • УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
    Історія Успіння Божої Матері Тропар, величання, кондак свята Успіння…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Вересень 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    Серпень 2018 (1)
    Липень 2018 (3)
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)
    Квітень 2018 (2)
    Лютий 2018 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Свята Мати Покровонька

    Свята Мати Покровонька14 жовтня - Покрова Пресвятої Богородиці
    Це сталося дуже давно, понад тисячу років тому, 910 року в прекрасному і славному місті Константинополі (теперішній Стамбул, столиця Туреччини; в народі його ще називали Царгород, - прим. автора) - столиці Візантійської імперії. Страх і жах охопив усіх жителів Царгорода, коли незчисленне агарянське (Агаряни - загальна назва язичників і мусульман у давні часи) військо підступило до його стін! Здавалося, що й сонце померкло від такої кількості воїнів, здавалося, що ніхто їх не зможе перемогти.
    Але християни не впали в розпач, бо знали, що Небесне воїнство завжди перемагає там, де люди безсилі, тож з молитвою та з великою вірою звернулись вони до Божої Матері.

    Заступниця південного краю

    Заступниця південного краюКолись, дуже давно, оселився в херсонських степах один збіднілий сербський шляхтич. Привіз він із собою з батьківщини родинну ікону Пресвятої Богородиці, а коли помирав передав її нащадкам. А ті - своїм нащадкам. І так опинився цей образ майже двісті років тому в херсонської поміщиці Юліанії Іонівни Касперової.
    Жила пані Юліанія з чоловіком у своєму маєтку - в невеличкому селі, що тоді називалося Касперівка, а нині - Кизомис. Якось вночі пані Юліанія прокинулася й захотіла помолитися перед улюбленою іконою. Вона запалила свічку, накинула на плечі шаль і підійшла до образів. Серце тьохнуло у жінки в грудях, коли вона побачила, що звична, потемніла від років ікона просвітліла й засяяла свіжими фарбами. Пані впала на коліна й до ранку молилася перед образом Цариці Небесної. А вранці вони з чоловіком порадилися й вирішили нікому про чудо не казати. Проте, Богородиця бажала іншого, тож і сталося інакше.
    14 жовтня - вшанування Касперської ікони Божої Матері.

    Анонс: зустріч з авторами та упорядником «Золотої книжки»

    Анонс: зустріч з авторами та упорядником «Золотої книжки»11 жовтня 2013 року Божого о 11:00 у Музеї книги та друкарства (м. Київ, Лаврська, 9, корпус 9 (територія Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника) відбудеться зустріч з авторами та упорядником "Золотої книжки" (з серії "Християнська читанка") видавництва «Братське» на Фестивалі української дитячої книжки «Азбукове Королівство».

    Святитель Димитрій

    Святитель ДимитрійКолись давно, зо кілька сот років тому, у славному містечку Макарові, що неподалік від Києва, сталася радість. У побожній сім’ї козацького сотника Сави та його дружини і Марії народився хлопчик. Назвали його Данилком. Батько - козак Сава - бував удома нечасто, все у військових справах. І тому хлопчик зростав із матір’ю, від якої навчився ніжної любові до людей та до Бога.
    Але от виповнилося Данилкові одинадцять років. Давно вже час братися до науки. Вдома навчили, чого вміли, тож послали до Києва, щоб набирався розуму серед інших дітей від мудрих учителів Братської школи. Незабаром хлопчик, завдяки хисту від Бога та власній старанності, перевершив у навчанні всіх однолітків, надто ж йому любилося писати вірші та промови.
    4 жовтня - вшанування пам'яті св. Димитрія, митрополита Ростовського

    Молитва, яка визволяє з неволі (перлинки з Почаївської чудотворної ікони Божої Матері)

    Молитва, яка визволяє з неволі (перлинки з Почаївської чудотворної ікони Божої Матері)У ті далекі часи, коли татари ще плюндрували зранені українські землі, потрапив у полон побожний почаївський чернець. Довго катували його вороги. Проте праведний чоловік більше страждав не від тілесних мук, а від того, що не мав можливості бачити святі церкви Почаєва, чути літургійні співи, схиляти коліна перед святими образами.
    Особливо тяжко він страждав, що не зможе помолитися зі своїми братами перед Почаївським образом Пресвятої Богородиці у свято Її Успіння, яке саме наближалося. Удень і вночі, попри тілесне виснаження, чернець, вмиваючись сльозами, не переставав молити Пречисту Діву про звільнення з неволі. І Божа Матінка почула щирі молитви бранця...

    Свідчення Віри, Надії, Любові та матері їх Софії

    Свідчення Віри, Надії, Любові та матері їх Софії30 вересня вшанування пам'яті свв. мцц. Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
    Була вже глибока ніч, коли Софія почула умовний стук у двері. Так сповіщали про свій прихід християни з їхньої громади. Впустивши жінку, справді знайому християнку, Софія швидко зачинила двері.
    - Софіє, маю тривожні новини, мовила знайома з порога, - хтось написав на вас із доньками донос імператорові. Вас можуть судити як християнок. Можливо, вам варто зникнути з Рима хоч на деякий час, поки мине ця біда. Якщо у вас немає родини у провінції, де ви могли б перебути цю лиху годину, то пресвітер напише листа до когось зі знайомих, і там вас приймуть. Я прийшла від нього, щоб дізнатись, якою буде ваша відповідь, і передати йому...

    Провісник Божий

    Провісник Божий...Сталося це на бенкеті, влаштованому Іродом з нагоди свого дня народження. Іродіада потурбувалася, щоб за столами вино лилося рікою, адже, коли людина впивається, то вже не володіє собою та стає подібною до тварини. Саме цього прагнула підступна цариця. Побачивши, що гості та передусім сам господар сп’яніли, Іродіада намовила доньку станцювати для вітчима найзапальніший зі своїх танців. Танець так сподобався Іродові, що він зопалу пообіцяв пасербиці виконати будь-яке її прохання...
    11 вересня — Усікновення глави св. Іоана Хрестителя

    Аліпій Печерський – угодник Божий

    Аліпій Печерський – угодник БожийО, він тепер добре тримається на риштуванні. Та що на риштуванні, де твердо стоїш обома ногами, і відерце з фарбою, інструмент є куди поставити. Він учора півдня на отій довгій хиткій драбині працював і так захопився роботою, що мало не оступився, але навіть злякатися не встиг, бо вже нога сама на щаблинку зручне місце знайшла. Він учора промальовував оперення на крилах янгола. Ото, певна річ, святий охоронець і не дав йому впасти - підтримав своїми білими старанно окресленими його рукою крильми. А сьогодні хлопець має інше завдання - різними відтінками білил і блакиті відтворити одяг святого апостола Петра. На перший погляд здається, що це неважко, але він лише навчається іконописної премудрості. Тож має особливо постаратися. щоб вийшло так, як порадив отець Григорій - майстер, що прибув на київські пагорби з трьома своїми товаришами із самого Константинополя. їх запросив ігумен Печерського монастиря преподобний Никон, аби відомі умільці розписали новозбудовану церкву Успіння Пресвятої Богородиці, що пишно і світло звелася до неба золотими хрестами над дніпровим схилом.
    30 серпня – вшанування пам’яті прп. Аліпія, іконописця Печерського.

    Мудра порадниця (гуцульська легенда)

    Мудра порадниця (гуцульська легенда)В одному гірському селі жив дуже мудрий священик. Мав він дочку Олесю. Гарна була дівчинка, розумна, добре вчилася. Серце мала чуйне, не цуралася бідних дітей і часто з бідними пастушками гралася.
    Підросла Олеся і задивився на неї бідний пастух Любомир. І його дівчина сподобала. Каже одного разу леґінь до дівчини:
    Ти вийдеш за мене? Я в неділю старостів пришлю.
    - Присилай, опустила дівчина очі.
    Прийшов Любомир в неділю з такими самими бідними пастухами сватати священикову дочку. Вислухав їх святий отець та й каже:
    - Ти, Любомире, хлопець чемний, робітний, то не пропадеш на світі. Знайдеш собі таку саму просту робітну дівчину та й будеш з нею щасливий. А наша дочка має багато вчитися.

    Подвиг братів Маккавеїв

    Подвиг братів МаккавеївСпекотне серпневе сонце перекотилося далеко за полудень. Здавалося, розпечене повітря загусло і від того було важко рухатися. Проте косарі у полі жваво працювали, і скошене жито покірно стелилося на землю. У їхніх рухах зовсім не відчувалося ні млявості, ані сонливості. Певно, вояки, скучивши за звичною селянською працею, спішили надолужити втрачене у ці короткі дні, коли вийшли з лісів допомогти землякам зібрати збіжжя, - тому не відчували втоми. А десь далеко чувся розмірений і спокійний дзвін.
    – А-го-гов, друже Камінний, - гукав хтось позаду жниварів. До високого кремезного женця прямував літній чоловік. – Друже Камінний, мабуть, треба завершувати. Дзвін уже кличе на святкову всенічну.

    Коли серце кличе

    Коли серце кличе
    5 серпня — вшанування Почаївської ікони Божої Матері

    З-за обрію червоним яблуком викотилося сонце. Ще мить, і воно, сипонувши навсібіч яскравими променями, налилося золотом. Череда корів розбрелася долиною. А малі пастухи, збиваючи ранкову росу, стали гратися в хованки серед поодиноких кущів, що на пагорбі...
    Василько мало не спіткнувся - якесь дивне світло засліпило його.
    - Хлопці! Дивіться! - показав він рукою вдалечінь.
    - Що це?!
    - Тю на тебе! - засміялися старші. - Ото дивак! Ти придивись добре! Це ж бані Почаївської лаври на сонці виблискують.
    - А що, вона так близько?
    - Та яке близько? Двадцять п'ять кілометрів. А видно звідсіля, бо ж на пагорбі збудована та й сама височенька.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою