виготовлення ікон із латуні - широкий вибір
запрестольних ікон і хрестів за доступною ціною.
Виготовляють різні модифікації під замовлення.
запрестольних ікон і хрестів за доступною ціною.
Виготовляють різні модифікації під замовлення.
ПОПЕРЕДНЯ ЧАСТИНАПро тих, котрі негідно причащаються.
Про те, що ті, котрі залишають Божественну Літургію до її завершення, до заключної молитви, уподібнюються Юді.
А яка, скаже хтось, правда в тому, щоб хреститися? Правдою була покора перед пророком. Як Христос обрізався, приніс жертву, шанував суботи і дотримувався юдейських, свят, так додав і це - корився пророкові, який хрестив. Воля Божа була, щоб тоді хрестилися всі, про що послухай, як говорить Іоан: “Той, Хто послав мене хрестити водою” (Ін. 1, 33). Так само і Христос: "Митарі, визнавши славу Божу, хрестилися хрещенням Іоановим. Фарисеї ж і законники відкинули волю Божу про себе і не хрестилися від нього” (Лк. 7, 29-30).
Отже, якщо покірність Богові виявляє правду, а Бог послав Іоана, щоб хрестити народ, то Христос зі всім іншим, що вимагає закон, виконав і це. Уяви собі, що заповіді закону - це двісті динарів. Цей борг повинен був сплатити наш рід. Але ми не сплатили і над нами, як такими, що стали винними, запанувала смерть. Христос, прийшовши і побачивши нас охоплених нею, сплатив цей борг, виконав належне і відібрав (у неї) тих, котрі не могли сплатити. Тому Він не сказав: нам необхідно зробити те і те, але: “Виконати всяку правду ”.
- Мені, Владиці, Який має, - говорить Він, - слід сплатити за тих, котрі не мають.
Такою є причина Його хрещення, щоб бачили, що Він виконав весь закон. І ця причина, і та, про яку вже було сказано. Тому і Дух зійшов у вигляді голуба, — де примирення з Богом, там і голуб. Так і в Ноїв ковчег голуб приніс оливкову гілку - знак людинолюбства Божого і припинення лиха. І тепер у вигляді голуба, а не в тілесному вигляді (це необхідно особливо відзначити), сходить Дух, сповіщаючи світові милість Божу і водночас показуючи, що духовна людина повинна бути незлобливою, простою і безневинною, як і Христос говорить: “Якщо ви не навернетеся і не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне” (Мф. 18, 3). Але той ковчег після припинення лиха залишився на землі, а цей Ковчег після припинення гніву взятий до неба, і нині це непорочне і нетлінне Тіло знаходиться праворуч Отця.
Та оскільки я згадав про Тіло Господнє, то необхідно сказати вам дещо і про це, і потім завершити слово. Я знаю, що з нагоди свята багато хто з нас приступлять до цієї священної Трапези. Але, як я часто і раніше говорив, щоб причаститися, необхідно не за святами слідкувати, а очищати совість, і тоді торкатися священної Жертви. Грішний і нечистий не має права й у свято причащатися цієї святої і страшної Плоті, а чистий, який омив свої гріхи щирим покаянням, має право й у свято, і повсякчас причащатися Божественних Таїн, і гідний насолоджуватися Божественними Дарами. Та оскільки, не знаю чому, деякі на це не зважають, і багато хто, будучи переповнені незліченними гріхами, коли бачать свято, що наступило, начебто спонукувані цим днем, приступають до святих Таїн, на які в такому стані навіть дивитися не можна. Тому тих, котрих знаємо, ми самі неодмінно видалимо, а кого не знаємо, віддамо Богові, Який знає таємні думки кожного.
Тепер же постараємося виправити те, у чому всі явно грішать. У чому ж полягає цей гріх? У тому, що приступають не з трепетом, а з тіснотою, штовхаючи інших, палаючи гнівом кричачи, злословлячи, штовхаючи ближніх, повні сум’яття! Про це я часто говорив і не перестану говорити. Хіба не бачите, який порядок буває на олімпійських іграх, коли по площі проходить розпорядник з вінцем на голові, одягнений у довгий одяг, тримаючи в руці жезл, а глашатай закликає, щоб було тихо і пристойно? Хіба не безглуздо, що там, де тріумфує диявол, буває такий спокій, а там, де кличе до Себе Христос, буває великий шум? На площі безмовність, а в церкві крик? На морі тиша, а в пристані хвилі? Скажи мені, людино, чому ти непокоїшся? Що жене тебе? Невідкладні справи, звичайно, кличуть тебе? Саме в цей час ти усвідомлюєш, що в тебе є справи, особливо пам’ятаєш, що ти знаходишся на землі, і думаєш, що спілкуєшся з людьми? Але хіба не кам’яній душі властиво думати, що в такий час ти стоїш на землі, а не радієш з ангелами, з якими ти співаєш таємничу пісню, з якими підносиш переможну пісню Богові? Тому Христос і назвав нас орлами, сказавши: “Де буде труп, там зберуться орли” (Мф. 24,28), щоб ми підносилися до неба, щоб, підносячись на крилах духу, ширяли у височині. А ми, подібно до змій, плазуємо в пилюці та їмо землю.
Хочете, я скажу, через що буває цей шум і крик, через те, що ми не на весь час замикаємо для вас двері, а дозволяємо ще до останньої подяки швидко виходити і йти додому. Це вже саме по собі виявляє велику зневагу. Що ж ти робиш, людино? Коли є присутнім Христос, стоять ангели, перед нами ця страшна Трапеза і твої брати ще беруть участь у таїнствах, а ти, залишивши все, тікаєш? Будучи запрошеним на обід, ти, хоч би й раніше за інших наситився, не насмілюєшся раніше за друзів виходити, коли ще інші сидять. А тут, коли ще звершується страшне Христове Таїнство, коли ще продовжується священнодійство, ти в самій середині покидаєш все і виходиш? І хіба це може бути гідним прощення? Яке може бути виправдання?
Хочете, я скажу, чиє діло чинять ті, котрі йдуть ще до завершення, не звершивши подячних піснеспівів після завершення Трапези? Може, те, що буде сказано, видасться жорстоким, однак це необхідно сказати через недбальство багатьох.
Юда тієї останньої ночі, споживши останньої Вечері, поспішно вийшов, коли всі ще лежали. Ось кого наслідують ті, котрі поспішають перед останньою подякою! Якби він не вийшов, то не став би зрадником; якби не залишив сподвижників, то не загинув би; якби не відірвав себе від отари, то вовк не вхопив би його і не пожер би; якби не відокремив себе від Пастиря, то не став би здобиччю звіра. Тому він був з юдеями, а інші вийшли з Господом, співаючи.
Бачиш, яке значення має остання молитва після Жертвопринесення? Тому, улюблені, будемо роздумувати над цим, будемо пам’ятати про це, боячись майбутнього суду, який буде за це. Він (Христос) дає тобі Своє Тіло, а ти не віддячуєш Йому навіть словами за отримане? Коли ти споживаєш тілесну їжу, то після трапези молишся, а коли причащаєшся їжі духовної, яка перевершує всяке створіння видиме і невидиме, ти, будучи людиною, нижчою єством, не залишаєшся дякувати Йому словами і ділами? Хіба це не заслуговує крайнього покарання?
Говорю це не для того, щоб ви тільки хвалили мене або шуміли і кричали, а для того, щоб ви, завчасно згадуючи ці слова, виявляли належну статечність. Таїнства і називаються таїнствами. А де таїнства, там велика безмовність. Отже, будемо приступати до цієї священної жертви з глибоким мовчанням, з великою статечністю, з належним благоговінням, щоб заслужити більше благовоління в Бога, очистити свою душу і досягти вічних благ, яких щоб сподобитися всім нам через благодать і людинолюбство Господа нашого Ісуса Христа, з Яким Отцеві зі Святим Духом слава і держава, і поклоніння нині і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.
Джерело: Повне зібрання творінь святителя Іоана Золотоустого. Том II. Книга 2. Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату. Київ-2009.
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
