Це слово, як видно зі змісту, було виголошене святителем Іоаном Золотоустом в Антиохії 1 січня 387 роки. Тому воно поміщено між тими словами, які були виголошені 386 та 387 років. Повна назва слова: “Слово в Календи, за відсутності єпископа Антиохійського Флавіана, виголошене проти тих, що захоплюються новомісяччям і тріумфують у місті, і на слова Апостола "Все робіть на славу Божу" (1 Кор. 10:31).
Як для хору необхідний керівник і для мореплавців керманич, так і сонм священиків бажав би сьогодні бути разом зі своїм архієреєм і отцем усіх. Але в хорі і на кораблі через відсутність начальників часто може статися чималий безпорядок і виникнути небезпека, а тут не так. Бо хоч єпископ відсутній тілом, зате присутній духом. І нині він з нами, хоч сидить вдома, так само як і ми з ним, хоч стоїмо тут.
Сила любові є такою, що вона зазвичай з’єднує і поєднує тих, які знаходяться на далекій віддалі одне від одного. Того, кого любим, ми уявляємо собі щодня, хоч би він жив на чужині і був відокремлений від нас широкими морями. Так само того, хто нам не подобається, хоч би він був поруч, ми часто ніби зо¬всім не бачимо. Так, де є любов, там відстань не є перешкодою; а де її немає, там нічого не вартує близькість.
Недавно, коли я говорив на похвалу блаженного Павла, ви були в такому захваті, ніби бачили його присутнім з нами, хоч тіло його лежить у царственому місті Римі, а душа в руках Божих - “душі праведних у руці Божій, і мука не торкнеться іх” (Прем. 3:1). Однак сила любові уявляла його перед вашим зором. Хотів би я і сьогодні зайнятися тими ж речами, але слово моє лине до інших невідкладних речей - до сьогоднішніх вад усього міста. Тим, котрі бажають слухати похвали Павлові, спочатку необхідно стати наслідувачами чеснот Павла і гідними слухати їх.
Отже, хоч немає з нами нашого отця, але підбадьорюючись його молитвами, я запропоную вам повчання. Так і Мойсей, хоч тілом не перебував разом з тими ізраїльтянами, котрі боролися, однак не менше, а набагато більше за тих, що боролися, сприяв перемозі піднесенням рук, підтримуючи своїх і приводячи в трепет противника (Вих. 17, 8-13). Як сила любові не зупиняється віддаллю, так і дія молитви, - як любов поєднує розлучених, так і молитва може принести величезну користь тим, котрі перебувають далеко один від одного.
Отже, сміливо вступимо в боротьбу, бо на нас тепер чекає боротьба не з амаликитянами, що напали як тоді, і не з якими-небудь варварами, що вчинили набіг, а з демонами, які ходять урочисто по площі. Диявольські гулянки, що відбуваються сьогодні упродовж усієї ночі, жарти, вульгарні крики, нічні танці і смішні забави гірше за будь-якого ворога полонили наше місто. І коли необхідно було б скорбіти, плакати, соромитися як тим, що згрішили, так і тим, що не згрішили, - одним, дивлячись на свої гріхи, а іншим, дивлячись на безчинство братів, - наше місто веселиться, красується й увінчується. Площа, як розкішна жінка, що любить наряди, сьогодні дбайливо чепуриться, одягаючись у золотий і дорогий одяг, взуття і т. ін. Усякий майстер, виставляючи на показ свої роботи, намагається перевершити свого товариша.
Такі змагання, хоч показують дитячий розум і душу, нездатну до великих і піднесених помислів, однак не несуть надто великої шкоди: є тільки якась безрозсудна запопадливість, що викликає насмішки над тими, що змагаються. Якщо ти хочеш прикрашати, то прикрашай не майстерню, а свою душу, не площу, а розум, щоб ангели дивувалися і архангели схвалювали твої діла, і Владика ангелів нагородив тебе Своїми дарами. А хвастощі, що відбуваються нині, викликають і сміх, і заздрість. Сміх у тих, котрі мислять трохи вище, а заздрість і велику ненависть у тих, котрі охоплені тими ж хворобами.
→ ПРОДОВЖЕННЯ ←
