кресты наперсные - великий вибір хрестів для священиків
→ 4-ТА ЧАСТИНА ←Скажи мені, що може бути більш печальне за стан заздрісних людей, котрі, маючи можливість радіти й отримувати нагороду за свою радість, замість цього через благополуччя інших впадають у скорботу і з цією скорботою накликають на себе покарання від Бога і нестерпні муки?
Але що говорити про похвали й дорікання, про печалі і радощі, коли навіть від найбільш маловажних і мізерних діл, якщо будемо робити їх на славу Божу, можна отримувати дуже велику користь. Що є більш маловажне від стрижки волосся? Але і це можна робити для Бога. Якщо ти не будеш вишукано збирати волосся, не будеш прикрашати обличчя, не будеш наряджатися для спокуси і зваблювання тих, що на тебе дивляться, а одягнешся просто, як вийде, відповідно до свого достатку, то зробиш це для Бога і безсумнівно отримаєш нагороду за те, що присмирив порочну похіть і приборкав недоречне марнославство. Воістину, якщо той, хто подає в ім’я Боже "чашу холодної води" (Мт. 10, 42), успадковує Царство Небесне, то уяви, яку нагороду отримає той, хто все робить для Бога!
Можна і ходити для Бога, і дивитися для Бога. А як можна дивитися і ходити для Бога? Коли ти не прагнеш до безчестя, не переймаєшся чужою красою, коли, бачачи жінку, що йде назустріч, утримуєш свій погляд, загороджуєш своє обличчя страхом Божим, то зробиш це для Бога. Так само, коли ми одягаємося не в дорогий і вишуканий одяг, а в такий, що може тільки прикрити нас. Можна поширити це правило і на взуття. Багато дійшли до такої манірності та розкоші, що навіть взуття своє прикрашають і всіляко розмальовують не менше, ніж деякі обличчя, - це ознака нечистої і розбещеної душі. Хоч це здається маловажним, однак як для чоловіків, так і для жінок це є ознакою і доказом великої нестриманості. Отже, і взуття можна використовувати для Бога, якщо будемо задовольнятися тільки необхідним і мати міру при користуванні речами.
А що і ходою, й одягом можна прославляти Бога, послухай, що говорить про це мудрий муж: "Одяг, і вискалювання зубів, і хода людини показують властивість її" (Сир. 19, 27). Якщо ми в одязі будемо дотримуватися пристойності і статечності і в усьому проявляти особливу скромність, то і невірний, і нестриманий, і буйний, яким би він не був байдужим, при першій зустрічі з такою людиною буде дивуватися їй.
Коли ми одружуємося, то й це повинні робити для Бога, маючи на увазі не багатий маєток, а щоб знайти в дружині доброту душі; не багатство грошей і знаменитість предків, а чесноту і лагідність удачі. Ми повинні брати супутницю в житті, а не учасницю в бенкетах.
Але для чого перераховувати все? Ми можемо подібно до вищесказаного простежити кожну подію і справу і все робити для Бога. Як торговці, що плавають по морю і пристають до міст, перш ніж вийти із пристані на торговище, довідуються, який прибуток можна отримати від своїх товарів, так і ти нічого не роби і не говори, від чого не буде користі на славу Божу. Не говори мені, що неможливо все робити для Бога. Якщо взуття, стрижка волосся, одяг, хода, погляд, бесіди і зібрання, входи і виходи, жарти, похвали, докори і схвалення, дружба і ворожнеча можуть бути для Бога, то що ще є таке, що не може бути для Бога, коли ми захочемо?
Що може бути гірше за становище в’язничного сторожа? Чи не вважається його життя нижче за будь-яке інше? Однак і він може, якщо захоче, проводити це життя з користю для себе коли буде жаліти в’язнів, прислуговувати тим, котрі ув’язнені несправедливо, не торгувати чужим нещастям, коли буде загальним пристановищем для всіх, котрі мають у тому погребу Так спасся "в'язничний сторож", котрий був приставлений до Павла (Діян. 16, 31). З цього видно, що ми зі всього можемо отримати для себе користь, якщо захочемо.
→ ПРОДОВЖЕННЯ ←
