Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
    Євангеліє про Преображення Христове Про свято Преображення Господа…
  • Влахернська ікона Божої Матері
    Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • Пасхальне послання Предстоятеля Православної Церкви України митрополита Епіфанія
    Христос Воскрес! Ці короткі слова звичного зараз для нас…
  • Популярне
  • Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
    Євангеліє про Преображення Христове Про свято Преображення Господа…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Серпень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Серпень 2019 (1)
    Липень 2019 (1)
    Квітень 2019 (4)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Проповідь у неділю 6-ту після Пасхи

    Проповідь у неділю 6-ту після Пасхи
    Неділя шоста після Пасхи, про сліпого

    До незвичних місць Нового Завіту можна ставитися двояко: або на підставі свого досвіду, своїх думок, своєї нездатності бачити ширше і глибше, ніж ми бачимо, сказати: Цього не може бути, а якщо це є, - Ти, Господи, доведи, а потім я повірю... Або можна ставитись так: на підставі досвіду Бога, який, хоч малий, у кожного з нас є, ми можемо стати перед лицем своїх суджень, свого досвіду, своїх переконань і почуттів та сказати: мені стало зрозумілим щось безмежно більше, ніж усе те , що я розумів, все те, що мені уявлялося істинним; це - явище мені від Самого Бога, і я відтепер ввійду вірою в цей досвід, який перевершує мій досвід, і рано чи пізно, зсередини цього спілкування з Богом, я пізнаю, що Бог був правий...

    До важких місць Нового Завіту відноситься початок сьогоднішнього євангельського читання; не питання, яке було поставлене учнями: Хто згрішив, що ця людина народилася сліпою? - А інше питання, яке народжується з відповіді Христа: ніхто не згрішив, ніхто не винен, це не відплата, і навіть не наслідок, це сталося для того, щоб явилася Божа слава...

    У чому ж Божа слава? Невже в тому, що людина багато років прожила сліпою, дожила до зрілості сліпою, знедоленою таким страшним чином для того, щоб над нею відбулося диво, щоб люди прославили Божу силу? Хіба люди не могли б цю Божу силу прославити, може бути, з більшою радістю, з більш живим почуттям розуміння, якщо вони побачили б людину, обдаровану усім багатством людських можливостей?

    І на це доводиться відповісти теж двояко. Ні, люди б не прославляли, це ми знаємо з власного досвіду і з досвіду всіх навколо. Люди не прославляють Бога за те, що все добре в їх житті; люди не прославляють Бога за те, що так добре буває жити - все добре "природно": природно бути здоровим, природно бути захищеним, природно бути вільним - все природно, що дає радість людині. І рідко-рідко хто вміє цінувати це як дар, як подарунок, як щось не тільки не заслужене, але таке, що є предметом постійної подиву: Як це може бути? Як це чудово!

    Але, крім того, є й інша відповідь, мені здається, ще більш значуща і важлива: слава Божа не з'явилася лише в тому, що цей сліпий прозрів тілесними очима: він прозрів глибинами своєї душі. Його очі відкрилися на милість Божу, на Божу всемогутність. Його серце відкрилося до того, щоб вдячністю і вірою відповісти на Божий дар тілесного прозріння. Ось тут засяяла слава Господня - не в тому сенсі, що люди Христа похвалили; Євангеліє говорить нам, що зневажили Господа, як грішника, за те, що Він не так, як люди очікували, скоїв Свою справу милосердя. Ні, не в цьому сенсі прославився Він, а тим, що в душі цієї людини засяяло вічне життя: заіскрилось, заблищало, засвітилося те, що належить Самому Богу і що увійшло в світ у новому сяйві Божественної присутності.

    Часто, оточені горем, бачачи трагедії землі, ми вагаємося душею і не бачимо, що через різноманітні життєві обставини людина може отримати досвід, в його глибини може увійти диво зустрічі з Богом, і що це набагато більше і значніше, ніж те, чого ми боїмося.

    Вдумаймося в це; шляху Божі - шляхи суворі; Бог нам дає багато, але Він ніколи нам не дасть загинути від нашого благополуччя. Якщо ми в цьому благополуччі не зможемо знайти подяку і вічне життя, то, милостивий Боже, не дасть Він нам загинути в нашому добробуті!

    І це слово суворе, це слово, сказане багато століть тому, ще в першому поколінні християн, одним з учнів, Єрмою: Милостивий Бог, - говорить він, - Він не залишить тебе, доки не сокрушить серце твоє або кісток твоїх... Милостивий, бо перед обличчям скам'янілості нашої, перед обличчям озлоблення і сліпоти нашої повинно увійти в наше життя просвічуюче чудо; а оскільки ми недостатньо чуйні, щоб пережити тихе віяння благодаті, воно часто бурею входить в нашу долю. Амінь.
    Митрополит Антоній (Блум)
    22 травня 1967 року Божого

    © Переклад Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com