Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Проповідь у 23-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 23-тя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринського…
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
    Історія Успіння Божої Матері Тропар, величання, кондак свята Успіння…
  • Біблія українською для твого Android-смарфону
    Завантажуй додаток Біблія на Google Play :) Мова: українська …
  • АллатРа - обережно! секта!
    Протягом останніх років в Україні виникла і почала поширювати свою…
  • Популярне
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Проповідь у 23-ту неділю після П’ятидесятниці
    Неділя 23-тя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринського…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Листопад 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)
    Липень 2018 (3)
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Проповідь у 28-му неділю після П’ятидесятниці

    Проповідь у 28-му неділю після П’ятидесятниці
    Проповідь у 28-му неділю після П’ятидесятниці. Притча про званих на вечерю


    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

    Сьогоднішнє євангельське читання завершується дуже страшними словами: "Багато покликаних, але мало вибраних". Господь, Який створив світ для того, щоб поділитися з ним вічною, Божественної радістю, зустрічається в цьому світі з холодним відмовою; Він закликає всіх - але вибір залежить від нас; Він усіх створив любов'ю для радості і вічного життя - але ми повинні відповісти на любов любов'ю і увійти в радість, яку нам пропонує Господь. І картина з сьогоднішнього Євангелії проста і так точно описує всі стани нашої душі, всі причини, за якими нам немає часу на Бога, до вічності немає інтересу.

    Господь приготував бенкет віри, бенкет вічності, бенкет любові, і посилає Він за тими, яких Він давно попередив, що буде такий бенкет і щоб були готові до нього. Один відповідає: я купив клаптик землі, мені треба його оглянути, мені потрібно опанувати ним; адже земля - моя батьківщина; на землі я народився, на землі живу, в землю ж ляжу кістьми, як мені не подбати про те, щоб хоч якийсь клаптик цієї землі був мій? Небо - Боже, а земля нехай буде моя... Хіба ми не так чинимо, хіба і ми не намагаємося вкоренитися на землі так, щоб вже ніщо нас не похитнуло, так забезпечити себе землею і на землі? І думаємо, що ось-ось забезпечимо себе; що прийде час, коли все земне буде зроблено, і тоді буде час подумати про Бога.

    Але тут ми чуємо і другий приклад, який нам дає Господь: Він направив Своїх слуг до інших запрошених, а ті відповіли: ми купили п'ять пар волів, нам треба їх випробувати, - у нас є завдання на землі, у нас є робота, ми не можемо залишатися без діла; мало належати землі - треба принести плід, треба за собою залишити слід. Нам ніколи бенкетувати в Царстві Божому, воно занадто рано приходить зі своїм закликом до вічного життя, до споглядання Бога, до радості взаємної любові, - треба на землі щось ще закінчити... А коли все буде зроблено, коли залишаться для Бога тільки жалюгідні залишки людського розуму, тіла, сил, здібностей, тоді нехай те, що залишиться від землі, Він Собі бере; але зараз справа йде про землю - рідний, своєї, яка плід приносить, на якій треба залишити вічний слід: неначе щось залишиться від нас через одне-друге десятиліття після нашої смерті!

    І до третіх посилає Господь, і ці Йому відповідають: в наше життя увійшла земна любов; я одружився, - невже мені відриватися від цієї любові, щоб вступити в царство іншої любові?.. Так, небесна любов просторіша, глибше охоплює всіх; але я не хочу цієї всеосяжної любові, я хочу особистої ласки, я хочу одну людину любити так, щоб ніхто і ніщо на землі не значило б стільки, скільки значить для мене ця людина. Мені ніколи тепер вступати в вічні чертоги: там любов безмежна, всеосяжна, вічна, Божа, - а тут любов за масштабом мого людського серця: залиш мене, Господи, насолодитися моєї земної любов'ю, і коли нічого більше не залишиться, тоді прийми мене у палати твоєї любові...

    І ми так чинимо: на землі ми знаходимо собі таку невідкладну працю, що для Божого діла, для життя з Богом часу немає. І ми таку любов знаходимо собі на землі, що до Божої любові немає діла. "Ось прийде смерть - тоді встигнемо": це та ж відповідь на Божу любов. Христос каже: Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас... Все дам, любов дам: зустрінетеся ви, люди Божий, лицем до лиця, - не так, як на землі, мрячно один одного бачачи, не розуміючи один одного, дивуючись, ранячи один іншого. Встанете в Царстві Божому - і все буде прозоро: і розуміння розуму, і ведення серця, і прагнення волі, і любов: все буде, як кришталь, прозоро... А ми відповідаємо: Ні, Господи, на це буде свій час: дай вичерпати землю, на якій ми живемо... І черпаємо, і живемо, і закінчується тим, що за словом Божим у Старому Завіті, давши нам все, що вона тільки могла дати, земля назад бере все, що вона сама дала і що Господь дав: ти земля, і в землю повернешся... І тоді куплене поле виявляється могильним полем, тоді праця, яка нас відірвала від Бога, від живих відносин з людьми, від живих відносин з Богом, розсіюється навіть і в пам'яті людей; тоді земна любов, яка здавалася так велика, представляється нам, коли ми встанемо у вічності, вузькою тюремної келією... Але заради всього цього ми сказали Богу: Ні! Чи не Тебе, Господи, - ми хочемо пережити землю, працю, земну любов до кінця!..

    Мало обраних не тому, що Бог суворо вибирає, не тому, що Він мало кого знаходить гідним Себе, а тому, що мало хто знаходить Бога гідним того, щоб поступитися клаптиком землі, годиною праці, миттю ласки... Багато покликаних, - все ми покликані: хто ж з нас відгукнеться? Досить на любов відповісти любов'ю, щоб увійти в бенкет вічності, в життя. Невже ми не відповімо на Божу любов одним словом: Люблю Тебе, Господи!.. Амінь.

    30 грудня 1973 року Божого

    [bМитрополит Антоній Сурожський

    Переклад українською: Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua


    Дизайн сайту
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com