Подобається кава? - Тоді http://prokavu.in.ua/ для Вас!
Проповідь митрополита Антонія Сурозького у 18-ту неділю після П’ятидесятниці. Про чудесний улов риби
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.Сьогоднішнє апостольське послання каже нам, що той, хто убого сіє - убого й пожне, а хто сіє багато, той збере багатий врожай. І ось нам іноді здається "що мені сіяти, я убогий, як я можу сіяти, коли у мене нічого немає що я б міг би посіяти в життя вічне?.." І тоді ми повинні пам'ятати, що і сіяч земний, який сіє насіння в поле, не своє сіє; не він створював насіння, не йому воно належить. Господь створив насіння, Господь дав силу, Господь розкрив перед ним поле, і це насіння - Господнє насіння; воно принесе плід не тому, що сіяч багатий, не тому, що він уміє сіяти, а тому що він щедро розкидає по всьому полю те, що Господь дає йому з години на годину. Він не може присвоїти собі цього насіння, він не може навіть відчути, що він багатий, а щойно з його рук ллється це насіння по обличчю землі, і вірити, що це насіння принесе плід.
І ось, в деякі миті життя буває, що сієш від серця, сієш з любов'ю, сієш, але з стисненим почуттям, що ти такий убогий, що давати то нічого. І раптом згадаєш, що Господь - великий Сіяч, що Він створив насіння і сіє, і дає плід цьому насінню, і зігріває його сонцем, і зрощує його...
Христос увійшов у човен Петра і повелів йому відчалити від землі, і говорив Він, немов насіння лилося і лягало в душі людські. Петро тоді не помічав, що творить Господь, але коли Спаситель сказав йому: "Закинь невід в море", і коли він зібрав стільки риб, що не міг внести улов в корабель, раптом перед ним постав образ Того, Хто сіяв це насіння. Тут ніби притча - Христос сіяв слово, і ніхто не помічав, яке це багатство, але коли Петро витягнув безліч риб, він раптом виявив багатство, яке дає Господь, немов насіння проросло. І йому стало страшно: "Відійди від мене, Господи, я людина грішна, мені страшно стояти з Тим, Хто це може створити..." Але Христос його заспокоїв: Не бійся, ти будеш відтепер ловити не рибу, а збирати в невід Господній живі людські душі, приносити їх, витягати їх з бурі, для того щоб вони ввійшли в спокій... І Петро все залишив і разом зі своїми товаришами пішов за Христом.
Який багатий урок, як це просто! Йти за Христом для нас не значить кудись йти, це означає залишитися при Ньому і так само сіяти, як Він сіяв, так само збирати в Царство Небесне, як Він збирав. Сіяти, не замислюючись над тим, багатий я чи бідний? була б любов - насіння дасть Господь. І коли раптом виявиш, яка страшна наша справа, бо це саме Боже справа, будемо слухати Боже слово: "Не бійся, сій відкритим, люблячим серцем". Збереш ти багато, а насіння було не твоє, і жнива буде Господня... Яка радість! Дійсно прийде час, про який в Євангелії говориться, що разом зрадіє і сіяч, і збирач жнив. Амінь.
1971 або раніше
Митрополит Антоній Сурожський
Переклад українською: Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
