Слово святителя Іоана Золотоустого на Новий рік (частина 4-та)

→ 3-ТЯ ЧАСТИНА ←
Навпаки, коли побачиш убогого, приниженого, зневаженого, який живе в убогості, однак доброчесно; і коли ті, що сидять з тобою, назвуть його жалюгідним, ти похвали його. І твоя похвала для того, що проходить мимо, буде наставлянням і спонуканням до життя чесного і побожного. Якщо скажуть: Який він нещасливий і жалюгідний!” - ти скажи, що він щасливіший за всіх, бо своїм другом має Бога, живе доброчесно, придбав багатство, ніколи не зубожіє, має чисту совість. Що за втрата для нього, коли немає грошей, якщо він отримає у спадщину небо і небесні блага? Якщо ти і сам будеш так міркувати і наставляти інших, то отримаєш і за докір, і за похвалу велику нагороду, оскільки те й інше робив на славу Божу.

А що я недаремно говорю, що велика нагорода уготована від Бога тим, котрі так розмірковують, і що подібне судження про тих, котрі ведуть таке життя, є великою чеснотою, послухай, що говорить пророк, і як він зараховує до чеснот викриття людей порочних і прославляння тих, котрі бояться Бога. Перерахувавши всі чесноти людини, яка має отримати від Бога почесті, і, сказавши, яким має бути той, "хто може жити в оселі Його", - що він має бути "непорочний, і чинити правду, і говорити істину в серці своєму", і ще: "...хто не улещує язиком своїм, і не чинить ближньому своєму зла", — далі він добавляє: "Той, в очах якого лукава людина є нікчемною, а в пошані ті, що бояться Господа" (Пс. 14,1-4). Цим він показує, що до числа чеснот належить і те, щоб ганити порочних і хвалити та догоджати доброчесним. Про це ж говорить він і в іншому місці: "О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх" (Пс. 138,17).

Кого хвалить Бог, того ти не гуди. Він хвалить того, хто живе праведно, хоч би він був і бідний. Від кого Бог відвертається, того не хвали. А Він відвертається від того, хто живе порочно, хоч би він і розкошував у багатстві. Чи будеш хвалити кого, чи ганити - те й інше роби згідно з волею Божою.

Можна і ганити на славу Божу. Як? Ми часто нарікаємо на наших слуг. Як же можна ганити їх для Бога? Якщо ти бачиш, що слуга чи друг, чи хтось інший із близьких тобі пиячить, краде, ходить на видовища, не піклується про свою душу, клянеться, порушує клятви, говорить неправду — то прояви обурення, покарай, напоум, виправ його — все це ти зробиш для Бога. Якщо ж побачиш, що він завинив проти тебе, недбайливий у служінні тобі, то прости йому, і ти простиш для Бога. Однак нині багато хто поступає навпаки і з друзями, і зі своїми слугами. Якщо хто згрішить проти них, тоді вони стають жорстокими і невблаганними суддями; а коли хто ображає Бога і губить свою душу, то вони на це не звертають жодної уваги.

Необхідно знайти друзів? Знайди для Бога. Потрібно придбати ворогів? Придбай для Бога. Але як можна придбати друзів і ворогів для Бога? Тоді, коли будемо шукати дружби не для того, щоб отримати гроші, брати участь у трапезі, мати заступництво у людей, а будемо шукати і робити своїми друзями таких, які зможуть завжди напоумляти нашу душу, давати належні поради, докоряти за гріхи, викривати за провини, піднімати після падіння і за допомогою порад і молитов приводити нас до Бога. Так можна здобувати для Бога і ворогів. Якщо ти бачиш людину розпутну, негідну, порочну, заражену нечистими думками, яка загрожує тобі падінням і шкодою, то відійди, тікай від неї, як і велів Христос: "Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе" (Мт. 5, 29), велячи цим і таких друзів, які є дорогими для нас, як око, і необхідні в житті, якщо вони перешкоджають спасінню нашої душі, відхиляти і відкидати.

Якщо перебуваєш серед людей і ведеш довгу розмову, роби і це для Бога; а якщо мовчиш, мовчи для Бога. Як же можна бути серед людей для Бога? Якщо ти, сидячи там, будеш вести мову не про справи життєві, нічого неварті, марні і такі що ніскільки не стосуються нас, не про щось зайве і некорисне наприклад: хто досяг влади, хто позбавлений влади, за що такого-то покарано, від чого такий-то отримав прибуток і розбагатів, що такий-то після смерті залишив таке-то, чому позбавлений спадщини такий-то, який думав бути в числі перших спадкоємців, і таке інше, — а про наше благочестя, про геєну, про Небесне Царство. Про це і ми не будемо говорити, й іншим не будемо дозволяти, а будемо звертати увагу на те, якими ділами чи словами можна догодити Богу. Так само можна і мовчати для Бога тоді, коли тебе кривдять, паплюжать і спричиняють тобі тисячі прикрощів, а ти все переносиш великодушно і жодним словом не злословиш того, хто з тобою так чинить.

Але на славу Божу можна не тільки хвалити і докоряти, залишатися вдома і виходити, говорити і мовчати, а й плакати і засмучуватися, радіти і веселитися. Коли ти, бачачи, що брат твій грішить, чи сам ти впав у гріх, і будеш зітхати та уболівати, то через таку скорботу отримаєш спасіння, про яке не пожалкуєш, як говорить Павло: "Печаль заради Бога породжує незмінне покаяння на спасіння" (2 Кор. 7,10). Якщо побачиш, що інший благоденствує, і не будеш заздрити йому, а подякуєш за це, як за власне благо Богові, Який зробив брата твого настільки славним, то за цю радість отримаєш велику нагороду.

→ ПРОДОВЖЕННЯ ←