Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.
Дев'ятою заповіддю Господь Бог забороняє говорити неправду про іншу людину і забороняє взагалі усяку неправду, як, приміром:
1. Свідчити неправду на суді.
2. Робити неправдивий донос.
3. Обмовляти, зводити наклепи, лихословити, розпускати плітки. Наклепництво є річ просто диявольська, бо ім'я "диявол" означає обмовлювач, наклепник.
Неприпустима для християнина навіть така неправда, коли немає наміру вчинити зло ближньому, адже будь-яка неправда не гідна звання християнина і не узгоджується з любов'ю та повагою до ближніх. Апостол Павло каже: "Відкинувши неправду, говоріть правду кожен ближньому своєму, бо ми члени один одному" (Еф. 4, 25).
Ніколи не слід докоряти й осуджувати інших, якщо ми не покликані до цього за своїм становищем і посадою. "Не судіть, щоб і вас не судили", – говорить Спаситель.
При цьому слід мати на увазі, що не осудом, не докором, не глузуванням виправляється ближній, а любов'ю, поблажливістю і доброю порадою. Треба також завжди пам'ятати, що кожен з нас має дуже багато вагомих слабкостей і недоліків.
Необхідно також завжди приборкувати свій язик, тобто завжди говорити тільки правду і стримувати себе від лукавих слів і марнослів'я. Слово є дар Божий. Ісус Христос сказав: "Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний: бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений" (Мф 12, 36–37).
