Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці Оповідання для дітей…
  • Житіє святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
    30 вересня православні відзначають День святих мучениць Віри, Надії,…
  • Успіння Божої Матері
    Пресвята Матір Божа після Вознесіння Ісуса Христа жила на землі ще…
  • Православний церковний календар на серпень 2017 року Божого
    Місяцеслов на серпень 2017 року Божого Церковний календар серпень…
  • 8 липня - православний День закоханих
    8 липня православні християни відзначають «День…
  • Популярне
  • Житіє святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
    30 вересня православні відзначають День святих мучениць Віри, Надії,…
  • Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці Оповідання для дітей…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Жовтень 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Жовтень 2017 (1)
    Вересень 2017 (1)
    Серпень 2017 (2)
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)
    Травень 2017 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    ЗАПОВІДІ БОЖІ

    ЗАПОВІДІ БОЖІЯк ми можемо радувати Небесного Отця? Нічого незрозумілого й неможливого в цьому немає - потрібно просто намагатися жити за Божими заповідями, тобто робити те, чому Він нас учить і що навіть вимагає, і не робити того, що може Його образити.
    Заповіді - це закон, який Бог дав людям. Коли люди виконують цей закон, вони живуть згідно із Творцем і Спасителем своєї душі. Заповідей не так вже й багато: давніх, головних - десять. Сам Бог дав їх великому святому стародавності - пророкові Мойсею, а він передав їх своєму народу й записав у Священній книзі - Біблії.

    Це відбулося під час повернення народу ізраїльського з Єгипту в землю Ханаанську. Коли ізраїльтяни підійшли до гори Синай, вони зупинилися відпочити. Бог покликав Мойсея на вершину гори й сказав йому: "Приготуй народ, тому що на третій день Я зійду на гору Синайську, і нехай ніхто не насмілиться піднятися на неї й навіть доторкнутися до неї".

    Мойсей сказав людям святково одягтися й чекати біля підніжжя гори. Коли наступив третій день, гора Синай задимилась, ударив грім, блиснула блискавка, і люди почули такий сильний трубний звук, що завмерли від страху. Потім налякані люди сказали Мойсею: "Говори ти з нами, нехай не говорить із нами Бог, тому що ми вмремо від страху". І Мойсей залишився один і перебував на горі 40 днів і 40 ночей без усякої їжі. Після цього він одержав від Бога десять заповідей. Вони були написані на двох скрижалях (кам'яних дошках). Зійшовши з гори, Мойсей прочитав їх ізраїльському народу, а той, слухаючи повеління Господні, заприсяг вірно їх виконувати.

    Заповіді були написані не на одній, а на двох кам'яних дошках, тому що в них мова йде про два види любові: до Бога й до ближнього. Перші чотири заповіді присвячені любові до Бога, інші шість, написані на другій скрижалі, - любові до ближнього.

    Давайте ж розглянемо кожну заповідь окремо, щоб добре зрозуміти й назавжди запам'ятати їх.

    Перша заповідь Закону Божого звучить так:

    Я ГОСПОДЬ, БОГ ТВІЙ, НЕХАЙ НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ІНШИХ БОГІВ, КРІМ МЕНЕ


    Цією заповіддю Господь велить нам пізнавати й почитати як Бога тільки Його одного. Пізнавати Бога ми можемо, розглядаючи Божі створіння. Подивіться на небо. Яке воно прекрасне, як широко й вільно розкинулося над миром! З неба сіяє сонце, посилаючи світло й зігріваючи землю; уночі місяць і міріади зірок розсіюють темряву. Хто ж так премудро, так чудово все влаштував?

    Нашу землю омивають моря й океани, по ній біжать великі повноводні ріки, глибокі озера дивляться в небо, - скільки води!.. Хто наказує воді триматися в берегах?

    Після веселої сніжної зими приходить прекрасна весна з різноманітними квітами й килимом трав, дзвінке літо змінює золота осінь, даруючи нам смачні плоди... Хто повелів ночі змінюватися на день, іти дощикам, рости траві?

    Звичайно, не людина - істота обмежена, але Істота Найвища, Нескінченна, Всемогутня й Всеблага - Бог.

    Легко й радісно пізнавати Бога, розглядаючи справи рук Його. Але краще, точніше всього ми пізнаємо Бога зі Священного Писання, з Божественного Його слова, що Він благоволив відкрити нам через пророків і апостолів, і насамперед через Свого Сина, Господа нашого Ісуса Христа.

    Як ми повинні почитати Бога? Почитати Бога - це значить вірити в Нього, сподіватися на Нього, молитися Йому вдома й у церкві, прославляти й дякувати Йому за всі благодіяння, у загальному - гаряче Його любити. А любить Бога той, хто виконує Його заповіді. Вір у те, що Бог є скрізь і завжди. І ця віра повинна бути самим головним у твоєму житті.

    Ви можете запитати: як же перша заповідь велить почитати одного Бога, а ми молимося ще й ангелам і святим догідникам Божим? Ми молимося їм тому, що вони близькі до Бога й можуть допомогти нам - попросити за нас Господа.

    Тому Бога ми почитаємо як свого Творця, а ангелів і святих - як посередників і молитовників наших перед Богом.



    Друга заповідь Божа звучить:

    НЕ СОТВОРИ СОБІ КУМИРА


    Кумиром, або ідолом, називається якась річ, яку обожнюють замість істинного Бога. Це може бути статуя з каменю, металу або дерева: такі статуї роблять ідолопоклонники та язичники, щоб потім поклонятися їм. Але як же вони помиляються, називаючи богом річ.

    Бог - Дух, найдосконаліший та премудрий. Він невидимо перебуває на всякому місці, біля кожної істоти, але найбільше біля людини, яку Він сотворив за Своїм образом та подобою. Тому смішно називати богом річ, яка кимсь створена. Усі речі тлінні, тимчасові, вони ламаються та зношуються. Тільки вічному Богу належить поклонятися.

    Як же бути з іконами? Адже ми їм кланяємося, хоч створені вони людськими руками з дерева, фарби, золота й срібла...

    Стоячи з молитвою перед іконою, ми забуваємо про золото і фарби, бо на нас дивляться тихі Лики Спасителя, Богоматері, святих угодників... І поклоняємося ми Спасителеві, а не дошці, на якій Він зображений. І молитву возносимо до Нього Самого, хоч дивимося на Його зображення.

    Ще ця заповідь говорить про те, що не можна бути зрадником, як Іуда. Треба завжди бути вірним Богу і не слухатися диявола. Ми ж знаємо, що він - обманщик, лукавий. Він і перших людей обманув, і зараз нашіптує нам погані думки ("Не ділися цукерками з сестрою, їх і так мало. Сам все скоро з'їж, ніхто й не дізнається"). Часто ми навіть не підозрюємо, хто це говорить, і гадаємо, що самі це придумали. Диявол завжди пропонує нам зробити щось таке, що образить нашого Небесного Отця, пропонує нам забути про Нього.

    Кумир - це все те, з чим ми забуваємо про Бога. Нерозумний той, хто готовий поміняти маму на ляльку, а тата на комп'ютер. Так само немудрий той, хто, захопившись іграшками (дитячими чи дорослими), забуває Бога. Ідолопоклонник той, хто прагне тільки багатства і наживає його будь-якими засобами. І той, хто без кінця догоджає своєму череву - ласує, об'їдається, пиячить. Це і той, хто пишається своїми достоїнствами, вихваляється та ставиться до ближніх зверхньо: він теж сотворив собі кумира - самого себе.

    Пам'ятаєш Кая зі "Снігової Королеви"? Він забув про Бога - про Добро та Любов - і повірив обманщиці. І хіба він був щасливий зі своїми крижаними іграшками і коштовностями в замку Снігової Королеви? Тільки, коли любов Герди розтопила його замерзле сердечко, він згадав про Бога і знову став щасливим.

    Тому будемо завжди найбільше за все земне любити Бога, пам'ятати про Нього, будемо Йому вірні - і тоді все наше життя буде освячене Господом.



    Третя заповідь Божа -

    НЕ ВЗИВАЙ НАДАРЕМНО ІМЕНІ ГОСПОДА БОГА ТВОГО


    Вона вимагає від нас уважності та серйозності у розмовах з Богом і про Бога. Не можна цього робити з хихиканням чи з лайкою, чи просто поспіхом, щоб скоріше звільнитися.

    Тобі, напевно, доводилося чути, як негарно, буває, сваряться на вулиці хлопчики: "Ось тобі істинний хрест - я твій самокат таки поламаю! " Або: "їй-Богу, ти ще від мене діждешся! " Або насміхаються: "Ну-ну, хай тобі Боженька допомагає! " Або просять у Бога чогось поганого: "Зроби, Боже, так, щоб Сашко двійку отримав! "

    Або, що частіше за все буває, говорять усякі погані, брудні слова, іноді навіть поряд з іменем Господа або Його Пречистої Матері.

    Щоб не образити Господа і не забруднити совість порушенням заповіді, ми говоримо про Бога та про священні речі з належною повагою: ні в якому разі не у сварці, не в насмішку, не недбало...

    Ім'я Боже годиться промовляти тихо, щиро, вдячно, поштиво. Тож слідкуймо за собою.

    Однак не тільки це є порушенням третьої заповіді.

    Якщо ти, наприклад з батьками молишся в церкві або вдома, а при цьому думаєш про все, що завгодно, тільки не про Бога (про забавки, про друзів, про мультики);
    якщо ти тарабаниш молитву (скоріше б скінчити!);
    якщо ти недбало хрестишся або погано поводишся в храмі;
    якщо ти жалієшся, що Господь не чує тебе, - ти теж порушуєш третю Божу заповідь.

    Пам'ятай, Бог завжди поряд і все бачить, про все знає. Бійся образити Його своєю недбалістю, неуважністю або глупством. Ім'я Боже, Животворящий Хрест Господній - наша велика святиня, пам'ятай про це та поводься так, щоб люди і без божби вірили тобі.



    Четверта Заповідь Закону Божого:

    ПАМ'ЯТАЙ ДЕНЬ СВЯТИЙ СВЯТКУВАТИ, ШІСТЬ ДНІВ ПРАЦЮЙ І ВИКОНУЙ У НИХ УСІ ДІЛА ТВОЇ, А СЬОМИЙ ДЕНЬ ПРИСВЯТИ ГОСПОДУ БОГУ ТВОЄМУ


    Ця заповідь говорить про те, що жити потрібно не тільки для себе, але і для Бога. Господь дав людині для її справ аж шість днів, а Йому присвятити заповідає лише один. Це значить, що в цей день ми повинні повністю належати Богу: відвідувати Богослужіння, молитися Йому, радіти красі створеного Ним світу, читати добрі книжки, провідувати хворих та засмучених, щоб підтримати їх та допомогти, чим можемо...

    У часи Старого Завіту святковим днем була субота - той сьомий день, в який Бог, по створенні світу, почив від всіх діл Своїх. З часу Воскресіння Христового ми святкуємо день, у який воскрес Христос, - неділю.

    Ця Заповідь велить нам святкувати не тільки неділю, а й інші церковні свята. Наприклад, свята Господні: Різдво Христове, Хрещення Господнє, Преображення Господнє; свята Богородичні - такі як Різдво Пресвятої Богородиці, Введення у Храм Пресвятої Богородиці; а також свята на честь святих: наприклад, день Різдва Іоанна Предтечі, день верховних апостолів Петра і Павла.

    А ще четверта Заповідь велить дотримуватись постів. Про пости ми вже писали на сторінках нашого журналу, тому треба тільки згадати, що багатоденних постів в році с чотири (згадайте, як вони називаються). А ще є пости одноденні: це середа і п'ятниця кожного тижня, день Воздвиження Хреста Господнього, день Усікновення голови Іоанна Предтечі, переддень Хрещення Господнього.

    Не лінуйся, щоб не грішити проти четвертої заповіді. У будні трудись у міру сил, а свята святкуй по-християнськи, люби храм Божий і люби в ньому молитися...

    Ця заповідь, як ви помітили, остання на першій скрижалі. Це значить, що ми розглянули усі заповіді, в яких сказано про ставлення до Бога - нашого Творця і Спасителя. Наступні шість говорять про те, як ми маємо ставитися до ближнього.



    П'ята заповідь -

    ШАНУЙ БАТЬКА СВОГО І МАТІР СВОЮ


    Ця заповідь здається зовсім простою. Але не завжди, на жаль, ми добре виконуємо її. Що ж це значить - шанувати батьків? Це перш за все щиро любити їх. А любити - значить слухатися у всьому; не засмучувати ні вчинками, ні словами; втішати, коли їм важко; піклуватися про них, коли вони нездорові; завжди молитися за них - це також наш обов'язок перед Богом. Шанувати батьків, любити їх - це в нашій природі, діти. Як не любити того, хто добрий до тебе щодня, щохвилини, хто розповідає тобі казки і втирає сльози, хто годує і одягає тебе, хто вчить бути справедливим і радісним, чемним і веселим, вчить не жаліти себе, а інших, вчить розуміти людей - не судити, а жаліти і допомагати їм.

    За виконання цієї заповіді Господь обіцяє довге щасливе життя на землі і вічне блаженство на небі. Слово Боже говорить і про покарання тих, хто жорстокий і грубий з батьками.

    А от Попелюшка так любила свого татуся, що заради нього ладна була все терпіти від злої мачухи. І ти пам'ятаєш, як Бог винагородив її за любов, слухняність та доброту?

    А ще ми повинні поважати, шанувати наших вчителів, вихователів, священиків і всіх, хто піклується про нас, вчить нас добру - до цього також зобов'язує п'ята заповідь Божа.



    Шоста заповідь -

    НЕ ВБИВАЙ


    Звичайно, найстрашніше - це забрати в іншої людини життя, яке подарував їй Господь.

    Та якщо ти поводишся так, що людині стає боляче і гірко, сумно і прикро, то цим ти також порушуєш шосту заповідь. Навіть подумки не можна бажати комусь зла, погано про когось думати, ненавидіти, сердитися, сваритися, тим більше битися: бо все це вбиває любов, а ти ж знаєш, що головне, чого навчає нас Господь, - це любити.

    Пам'ятаєш казку про Білосніжку та сімох гномів? Як жахлива мачуха хотіла згубити Білосніжку. Злі люди, які не мають любові, і Богу і людям відразливі. Тільки покаяння і виправлення може все змінити на краще. Так само чинить проти шостої заповіді той, хто вбиває, мучить звірів, пташок комашок, недбало доглядає за домашніми тваринами - адже і вони живі.

    Дуже страшно, діти, порушити шосту заповідь. Бережіть ваших близьких - допомагайте слабким, втішайте тих, хто сумний або у відчаї, чим можете - послужіть хворим; будьте з усіма сумирні і правдиві, і головне - прощайте образи.

    Може, вам не зовсім зрозуміло, чому не вважається гріхом участь у війні, де вбивають солдат ворожої армії. Але як інакше врятувати багатьох ні в чом не винних людей? Неприятеля на війні доводиться вбивати, обороняючи свою Батьківщину, щоб вільно в ній трудитися і молитися Богу.

    Є ще один вид вбивства, який забороняє шоста заповідь. Це самогубство. Не можна нехтувати життям, яке дав тобі Бог. Будь-яке життя - це безцінний Божий дар кожному з нас. І вже тому наше життя не нам належить, а Богові.

    Тож, старайся, за заповіддю Божою, всіх любити, нікому не бажати і не коїти зла - і будеш тоді доброю людиною і хорошим християнином.



    Сьома заповідь Закону Божого -

    НЕ ЧИНИ ПЕРЕЛЮБУ

    Вдивившись у цю заповідь, ми побачимо, що вона пов'язана зі словом "любити". А кого ми маємо любити? Святе Письмо заповідає нам любити Бога і ближніх, і каже, що це - найголовніше. А "вчинити перелюб" - це як передумати, переробити, змінити щось - тобто зрадити цю любов, проміняти одну на іншу.

    Отже, сьомою заповіддю Господь навчає нас бути вірними.

    Коли людина може бути невірною Богу? Тоді, коли любить свої бажання та гріхи більше, ніж Господа - і тим зраджує Його любов. А ще ми повинні бути вірні своїй Православній вірі та Церкві, слухати її люблячого материнського голосу. Бо ж зрада віри - великий гріх.

    А як ця заповідь стосується ближніх? І в любові, і у дружбі також не можна бути зрадником. Якщо зрадиш один раз того, хто тебе любить, то чи повірять тобі вдруге?

    Тому сьома заповідь наказує подружнім бути вірними одне одному. Кому ж, спитаєте, має зберігати вірність людина, яка не в шлюбі? Така людина повинна бути вірна своїй чистоті, берегти її - щоб, як нерозтрачений цінний дар, віддати дорогій людині (у шлюбі) або самому Богу (наприклад, у чернецтві).

    Гріх проти цієї заповіді губить і душу, і тіло людини. Уважність та скромність з Божою допомогою здатні зберегти тебе від нездорового гріховного захоплення тілесною стороною життя, що згубило колись цілі міста - Содом і Гоморру. Їхні мешканці прогнівили Господа, порушивши заповідану Ним чистоту і вірність.

    Отже, будьмо вірні Богові і людям - щоб і нас любили.



    Восьма заповідь Закону Божого -

    НЕ ВКРАДИ


    Ще Адамові Господь заповів, а в ньому і всім нам, працю, сказавши: "У поті лиця свого будеш добувати собі хліб" (Бут. З, 19). Тому кожна людина повинна сама на себе працювати.

    Господь дуже прихильно ставиться до трудящих. Він благословляє їхню працю успіхом, а їх самих - здоров'ям. А ще більше любить таких, які від трудів своїх уділяють убогим, немічним, сиротам, калікам. Про це каже премудрий:

    "Шануй Господа всім серцем твоїм і давай (ради Господа) найкраще з усіх прибутків твоїх, тоді наповняться засіки твої доверху, і кадоби твої переповнятимуться новим вином" (Прит. З, 9-10).

    Разом з тим дуже противні Господу ледачі, які не хочуть на себе працювати, а простягають руку, щоб украсти чи якимось незаконним чином присвоїти собі чуже. Восьма заповідь Божа рішуче забороняє всяку крадіж або незаконне присвоювання собі чужого.

    Особливо тяжкий гріх обманом або насильством ошукувати нещасного, сироту, вдову. Цей гріх прирівнюється до вбивства. Також неправдиво відсуджене у когось майно, обман у торгівлі.

    Бути милосердними і, замість того, щоб красти та віднімати у ближнього, поспішати на кожному кроці допомагати йому, бо Бог нам дає для того, щоб і ми давали: "Хто дає бідному, той позичає Господу. За нього Господь віддасть" (Прит. 19, 17).



    Дев'ята заповідь Закону Божого говорить:

    НЕ СВІДЧИ НЕПРАВДИВО НА БЛИЖНЬОГО СВОГО


    Або, кажучи простіше, - не обманюй. Ця заповідь забороняє брехати, обманювати, обмовляти, зводити наклеп, а також слухати брехунів та наклепників.

    Ти звик, може, по дрібницях часто обманювати, а іноді (особливо зі страху) буває, що набрешеш, аби виправдатися? Але знай, що брехня нестерпна для Бога і приємна дияволу - недарма в молитві "Отче наш" диявол названий лукавим, тобто обманщиком. Старайся з усіх сил не брехати, не лукавити, не обманювати - і Бог тобі допоможе виправитися, загладити свій проступок або добитися свого чесним шляхом. Брехня завжди тільки здається рятунком, але потім все одно відкриється правда, бо "нема нічого таємного, що не стало б явним" - говорить Спаситель. І тоді людина двічі винна: за свій вчинок і за брехню.

    Ти пам'ятаєш, як прикро і боляче, коли на тебе хтось наговорив якісь злі небилиці, і від тебе відвертаються кращі товариші, думаючи, що ти й справді такий, яким зобразив тебе наклепник. Отже, ніколи не роби так, як він. Навіть якщо трапиться почути щось погане про когось і захочеш попередити друзів, щоб вони не спілкувалися з цією людиною, - не роби цього. Бо раптом ти помиляєшся? Раптом помиляється той, хто з тобою говорив? Або поганий вчинок, про який тобі нашептали на вухо, зовсім не поганий, а просто той, хто тобі нашіптував, не розуміє, де добро, а де зло. Отже, не поспішай робити висновки проти людини. Сам Спаситель просить нас: не судіть, не судимі будете.

    Судити ж нещасних, або, не дай Боже, насміхатися з тих, хто має тілесні недоліки - з горбатих, кульгавих, з тих, у кого слабкий або зіпсований косоокістю зір - це так жорстоко, що і говорити про це християнам незручно.

    Отже, ніколи не слухайся лукавого біса, не обманюй. І будь доброю дитиною, не обмовляй, не засуджуй, не говори ніколи неправду, тоді Господь буде з тобою, і радість - в твоєму серці.



    Десята заповідь Закону Божого -

    НЕ БАЖАЙ НІЧОГО, ЩО НАЛЕЖИТЬ БЛИЖНЬОМУ ТВОЄМУ


    Десята заповідь забороняє бажати чужого, бо й таке бажання супротивне любові до ближнього. Чому не можна, бажати, чужого? Тому, що коли в душі недобрі бажання, то вона не чиста перед Богом.

    Гріх проти десятої заповіді зветься заздрощами.

    Не бажай також і майна твого ближнього, бо коли будеш бажати, то або готовий будеш украсти або відсудити і впадеш в інші тяжкі гріхи.

    Бути задоволеним тим, що дав нам Господь, а коли й бажати щось мати, то здобувати його шляхом праведним, чесною працею на добре.

    Найкращий засіб боротися проти гріховних бажань - це часта молитва до Господа Ісуса Христа, коли виникає таке бажання.

    Заздрість - тяжкий гріх. Сатана був у Бога найпершим ангелом, але він позаздрив славі Божій і насмілився стати на місце Бога. Це погубило його: він з ангела зробився демоном, із добра перетворився на страшне зло. Через заздрість від погубив перших людей. Єва позаздрила Богові, зневажила його заповідь. Заздрість, мов отрута, стискає серце і примушує або вкрасти, пограбувати або неправдою відсудити. Заздрість - то початок усіх людських страждань, сварок та війн.

    Не бажай чужого: Бог дає все кожному по його силі й заслузі, дає й тобі. Тому не чужого бажай, а проси у Бога того, що тобі потрібно. Чуже, здобуде неправдою, ніколи не йде не на користь.



    ЯКА КОРИСТЬ ЗНАТИ ЗАПОВІДІ БОЖІ?

    Хто знає заповіді й пам`ятає про них, той завжди знає куди йому йти і як поводитися. Коли навіть він грішить, то заповіді показують йому його гріхи і примушують покаятися.

    Юнак запитав Христа: "Що робити мені, щоб унаслідувати життя вічне? " Христос відповів: "Додержуй заповіді: не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не будь лжесвідком, шануй батька й матір" (Мт. 19, 16, 18-19).

    Коли ви хочете знати правдиву дорогу життя, то навчіться розуміти заповіді Божі, пам`ятайте їх, тоді не заблудите.

    "Бо хто порушує й малу заповідь і так навчає людей, той не осягне Царства Небесного, а хто й сам виконує й інших навчає, той великим буде в Царстві Небесному" (Мт. 5, 19), - каже Спаситель Ісус Христос.

    Якщо ж нам Господь допомагає виконувати ту чи іншу заповідь, то не треба ставити собі в заслугу, бо ми й повинні виконувати їх. Тому треба завжди дякувати Богові і просити, що Він Сам допомагав нам жити за заповідями Його.

    Дитячий сайт "Писанка"
    • Теґи: діти
    • Переглядів: 6883
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com